Грімпар сірощокий
| ?Грімпар сірощокий | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Горнерові (Furnariidae) |
| Рід: | Грімпар (Dendrocincla) |
| Вид: | Грімпар сірощокий |
| Біноміальна назва | |
| Dendrocincla fuliginosa Vieillot, 1818 | |
 Ареал виду | |
| Підвиди | |
| (Див. текст) | |
| Синоніми | |
| Dendrocopus fuliginosus | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Dendrocincla fuliginosa |
 Віківиди: | Dendrocincla fuliginosa |
 ITIS: | 559695 |
 МСОП: | 22703010 |
 NCBI: | 183179 |
Грімпа́р сірощокий[2] (Dendrocincla fuliginosa) — вид горобцеподібних птахів родини горнерових (Furnariidae). Мешкає в Центральній і Південній Америці.
Опис
Довжина птаха становить 19-22,5 см, самці важать 30-50 г, самиці 25-46 г. Верхня частина тіла коричнева з оливковим відтінком, нижня частина тіла дещо світліша. Махові пера і хвіст рудувато-коричневі. Дзьоб прямий, довжиною 25 мм.
Підвиди
Виділяють одинадцять підвидів:[3]
- D. f. ridgwayi Oberholser, 1904 — від південно-східного Гондурасу до західної Колумбії (на схід до річок Сіну і Атрато), західного Еквадору і північного заходу Перу (Тумбес);
- D. f. lafresnayei Ridgway, 1888 — північна і східна Колумбія (Сьєрра-Невада-де-Санта-Марта, долини річок Магдалена і Каука) і північно-західна Венесуела (північно-західна Сулія, Мерида, Тачира);
- D. f. meruloides (Lafresnaye, 1851) — північна Венесуела (від озера Маракайбо на схід до півострова Парія, на південь до Гуаріко і Монагаса), Тринідад і Тобаго;
- D. f. deltana Phelps & Phelps Jr, 1950 — дельта річки Ориноко (північно-східна Венесуела);
- D. f. barinensis Phelps & Phelps Jr, 1949 — північ центральної Колумбіі (Норте-де-Сантандер, Бояка, Араука) і західна Венесуела;
- D. f. phaeochroa Berlepsch & Hartert, E, 1902 — від південно-східної Колумбії до південної Венесуели (північний захід Болівару, Амасонас) і північно-західної Бразилії (верхня течія Ріу-Негру і Ріу-Бранку);
- D. f. neglecta Todd, 1948 — схід Еквадору і Перу, захід Бразилії (на схід до Ріу-Негру і Мадейри);
- D. f. atrirostris (d'Orbigny & Lafresnaye, 1838) — південний схід Перу (Куско, Мадре-де-Дьйос), північна, північно-східна і центральна Болівія, південний захід Бразильської Амазонії (на схід до Тапажоса);
- D. f. fuliginosa (Vieillot, 1818) — південно-східна Венесуела (схід Болівару), Гвіана і північна Бразилія (від нижньої течі Ріу-Негру на схід до Амапи);
- D. f. rufoolivacea Ridgway, 1888 — схід Бразильської Амазонії (на південь від Амазонки, від Тапажоса до північного Мараньяну);
- D. f. trumaii Sick, 1950 — південь Бразильської Амазонії (верхів'я Шінгу, на півночі Мату-Гросу).
Поширення і екологія
Сірощокі грімпарі мешкають в Гондурасі, Нікарагуа, Коста-Риці, Панамі, Колумбії, Венесуелі, Гаяні, Французької Гвіані, Суринамі, Еквадорі, Перу, Бразилії, Болівії та на Тринідаді і Тобаго. Вони живуть в середньому ярусі вологих рівнинних і гірських тропічних лісів, в галерейних і мангрових лісах, на болотах і плантаціях. Зустрічаються на висоті до 2000 м над рівнем моря, переважно на висоті до 1300 м над рівнем моря. Живляться переважно комахами, а також іншими безхребетними і дрібними хребетними. Гніздяться в дуплох дерев та в трухлявих пальмових пнях. В кладці 2-3 білих яйця.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Dendrocincla fuliginosa. Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 11 квітня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Ovenbirds, woodcreepers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 11 квітня 2022.
Джерела
- ffrench, Richard; O'Neill, John Patton & Eckelberry, Don R. (1991): A guide to the birds of Trinidad and Tobago (2nd edition). Comstock Publishing, Ithaca, N.Y.. ISBN 0-8014-9792-2
- Hilty, Steven L. (2003): Birds of Venezuela. Christopher Helm, London. ISBN 0-7136-6418-5
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).