Тріскопліт співочий
| ?Тріскопліт співочий | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Воловоочкові (Troglodytidae) |
| Рід: | Тріскопліт (Cyphorhinus) |
| Вид: | Тріскопліт співочий |
| Біноміальна назва | |
| Cyphorhinus phaeocephalus Sclater, PL, 1860 | |
Ареал виду | |
| Підвиди | |
| (Див. текст) | |
| Синоніми | |
| Leucolepis phaeocephalus | |
| Посилання | |
| Cyphorhinus phaeocephalus | |
| Cyphorhinus phaeocephalus | |
| 559672 | |
| 22711554 | |
| 137991 | |
Тріскоплі́т співочий[2] (Cyphorhinus phaeocephalus) — вид горобцеподібних птахів родини воловоочкових (Troglodytidae). Мешкає в Центральній і Південній Америці.
Опис
Довжина птаха становить 11,5-12,5 см, вага 25-26 г. Забарвлення переважно коричневе, груди дещо світліші. Передня частина голови і горло каштанові, місцями поцятковані чорними і білими плямками. Крила і хвіст короткі, коричневі, поцятковані чорними смужками. На відміну від інших воловоочкових, у співочих тріскоплітів лише 10 стернових пер, а не 12, як у інших представників родини. Очі карі, навколо очей кільця голої сіруватої або синьої шкіри. Дзьоб чорний, вигнутий біля основи, лапи чорнувато-сірі або чорні.
У представників підвиду C. p. lawrencii рудувате горло, яке контрастує з більш блідими грудьми. Представники підвиду C. p. richardsoni мають подібне забарвлення, однак надхвістя у них світло-рудувате, а чорнуватий відтінок на щоках менш виражений. Представники підвиду C. p. infuscatus мають більш темне забарвлення, ніж представники підвиду C. p. lawrencii, на верхній частині голови у них є помітна чорнувата пляма. У представників підвиду C. p. propinquus забарвлення загалом більш бліде, ніж у представників номінативного підвиду, а горло більш контрастне по відношенню до грудей. У представників підвиду C. p. chocoanus верхня частина тіла більш темна, ніж у представників номінативного підвиду, підборіддя і щоки більш чорні, а відтінок грудей майже не відрізняється від відтінку живота.
Підвиди

Виділяють шість підвидів:[3]
- C. p. richardsoni Salvin, 1893 — від південно-східного Гондурасу до східного Нікарагуа;
- C. p. infuscatus Zimmer, JT, 1932 — від Коста-Рики до північно-західної Панами;
- C. p. lawrencii Lawrence, 1863 — від центральної Панами до північно-західної Колумбії;
- C. p. propinquus (Todd, 1919) — північна Колумбія;
- C. p. chocoanus (Meyer de Schauensee, 1946) — західна Колумбія;
- C. p. phaeocephalus Sclater, PL, 1860 — від південно-західної Колумбії до західного Еквадору (на південь до Ель-Оро).
Поширення і екологія
Співочі тріскопліти мешкають в Гондурасі, Нікарагуа, Коста-Риці, Панамі, Колумбії і Еквадорі. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах і у вторинних заростях з густим підліском, уникають сухих тропічних лісів. Зустрічаються парами або невеликими сімейними зграйками, переважно на висоті до 700 м над рівнем моря, в Панамі місцями на висоті до 900 м над рівнем моря, в Коста-Риці місцями на висоті 1050 м над рівнем моря.
Рудолобі тріскопліти живляться павуками, комахами та іншими безхребетними, іноді також дрібними хребетними, яких шукають серед опалого листя. Це моногамні птахи, кі формують тривалі пари. Вони будують спальні і виводкові гнізда, які мають грушоподібну форму, робляться з корінців, грибів, гілочок, смужок пальмового листя та іншого матеріалу, розміщуються в підліску, на висотім 0,5-2,5 м над землею. Виводкові гнізда встелюються пір'ям. В кладці 2 білих, поцяткованих коричневими плямками яйця. Насиджують і доглядають за пташенятами лише самиці.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Cyphorhinus phaeocephalus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 16 грудня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Dapple-throats, sugarbirds, fairy-bluebirds, kinglets, Elachura, hyliotas, wrens, gnatcatchers. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 16 грудня 2022.
Джерела
- Skutch, Alexander F. (1960). Song wren (PDF). Life Histories of Central American Birds II: Families Vireonidae, Sylviidae, Turdidae, Troglodytidae, Paridae, Corvidae, Hirundinidae and Tyrannidae. Pacific Coast Avifauna, Number 34. Berkeley, California: Cooper Ornithological Society. с. 170—176.
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).