Курутія рудощока
| ?Курутія рудощока | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Горнерові (Furnariidae) |
| Рід: | Курутія (Cranioleuca) |
| Вид: | Курутія рудощока |
| Біноміальна назва | |
| Cranioleuca erythrops (Sclater, 1860) | |
 Ареал виду | |
| Підвиди | |
| (Див. текст) | |
| Синоніми | |
| Synallaxis erythrops Certhiaxis erythrops | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Cranioleuca erythrops |
 Віківиди: | Cranioleuca erythrops |
 ITIS: | 559564 |
 МСОП: | 22702408 |
 NCBI: | 86271 |
Куру́тія рудощока[2] (Cranioleuca erythrops) — вид горобцеподібних птахів родини горнерових (Furnariidae). Мешкає в Центральній і Південній Америці.
Опис
Довжина птаха становить 15 см. Тім'я, щоки і крила яскраво-руді. Спина і потилиця темно-оливково-коричневі, решта тіла світло-оливково-коричнева.
Підвиди
Виділяють три підвиди:[3]
- C. e. rufigenis (Lawrence, 1868) — гори в Коста-Риці і на заході Панами[4][5];
- C. e. griseigularis (Ridgway, 1909) — крайній схід Панами (Серро-Пірре, Серро-Такаркуна Серро-Малі), Західний хребет і західні схили Центрального хребта Колумбійських Анд (в Західному хребті на південь до Нариньйо, в Центральному хребті від Антіокії на південь до Кіндіо, а також в Серранія-де-Сан-Лукас);
- C. e. erythrops (Sclater, PL, 1860) — Анди на заході Еквадору (на південь до північно-західного Асуаю), а також в прибережному хребті Кордильєра-де-Маче (південний захід Манабі і захід Гуаясу).
Поширення і екологія
Рудощокі курутії мешкають в Коста-Риці, Панамі, Колумбії і Еквадорі. Вони живуть в кронах вологих гірських і рівнинних тропічних лісів та на узліссях. Зустрічаються на висоті від 150 до 2300 м над рівнем моря.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Cranioleuca erythrops. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 7 лютого 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Ovenbirds, woodcreepers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 07 лютого 2022.
- ↑ Garrigues, Richard; Dean, Robert (2007). The Birds of Costa Rica. Ithaca: Zona Tropical/Comstock/Cornell University Press. с. 162. ISBN 978-0-8014-7373-9.
- ↑ Angehr, George R.; Dean, Robert (2010). The Birds of Panama. Ithaca: Zona Tropical/Comstock/Cornell University Press. с. 186. ISBN 978-0-8014-7674-7.
Джерела
- Skutch, Alexander F. (1969). Red-faced spinetail (PDF). Life Histories of Central American Birds III: Families Cotingidae, Pipridae, Formicariidae, Furnariidae, Dendrocolaptidae, and Picidae. Pacific Coast Avifauna, Number 35. Berkeley, California: Cooper Ornithological Society. с. 331—334. Архів оригіналу (PDF) за 12 червня 2016. Процитовано 7 лютого 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).