Колібрі-інка білохвостий
| ?Колібрі-інка білохвостий | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Близький до загрозливого (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Серпокрильцеподібні (Apodiformes) |
| Родина: | Колібрієві (Trochilidae) |
| Підродина: | Lesbiinae |
| Триба: | Heliantheini |
| Рід: | Колібрі-інка (Coeligena) |
| Вид: | Колібрі-інка білохвостий |
| Біноміальна назва | |
| Coeligena phalerata (Bangs, 1898)[2] | |
 Ареал виду | |
| Синоніми | |
| Leucuria phalerata | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Coeligena phalerata |
 Віківиди: | Coeligena phalerata |
 ITIS: | 555228 |
 МСОП: | 22687825 |
 NCBI: | 673905 |
Колі́брі-і́нка білохвостий[3] (Coeligena phalerata) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae)[4]. Ендемік Колумбії.
Опис
Довжина птаха становить 11-14 см. У самців верхня частина тіла переважно темно-зелена з металевим відблиском, тім'я у них бірюзове. блискуче, за очима білі плямки. Хвіст білий, стернові пера мають бронзові кінчики, які з часом стираються і також стають білими. На горлі синя пляма, решта нижньої частини тіла смарагдово-зелена. Нижні покривні пера хвоста білі, лапи покриті білим пуховим пір'ям. Дзьоб довгий, прямий, вузький, чорний, довжиною 30 мм.
У самиць тім'я темно-синьо-зелене, а решта верхньої частини тіла зелена, блискуча. Хвіст у них бронзовий, кінчики стернових пер блідо-охристі. Нижня частина тіла рудувато-коричнева. Дзьоб дещо довший, ніж у самців. Забарвлення молодих птахів є подібне до забарвлення самиць.
Поширення і екологія
Білохвості колібрі-інки мешкають в гірському масиві Сьєрра-Невада-де-Санта-Марта на півночі Колумбії. У 2014 році вид був знайдений також в горах Сьєрра-де-Періха на північному сходу країни. Білохвості колібрі-інки живуть у вологих гірських тропічних лісах і на узліссях, на висоті від 1400 до 3700 м над рівнем моря, уникають змінених людьми середовищ. Самці віддають перевагу внутрішній частині густого лісу і невеликими галявинам, а самці частіше трапляються на узліссях.
Білохвості колібрі-інки живляться нектаром різноманітних квітучих рослин, зокрема фуксій і бромелієвих, а також комахами, яких збирають з рослинності або ловлять в польоті. Вони агресивно захищають кормові території, на відміну він інших колібрі-інків, однак також шукають нектар, переміщуючись за певним маршрутом. Сезон розмноження у білохвостих колібрі-інків триває з лютого по квітень.
Збереження
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. Білохвості колібрі-інки є досить поширеним видом в межах свого ареалу, однак їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Coeligena phalerata: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 03 грудня 2022
- ↑ O. Bangs. On some birds from the Sierra Nevada de Santa Marta, Colombia. „Proceedings of the Biological Society of Washington”. 12, s. 173, 1898.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 03 грудня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).