YaChudo

Маріка блискотлива

Переглядів: 0. Оновлено 30.10.2026.

?Маріка блискотлива
Блискотлива маріка (підвид C. h. habessinicus)
Блискотлива маріка (підвид C. h. habessinicus)
Охоронний статус

Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:Тварини (Animalia)
Тип:Хордові (Chordata)
Клас:Птахи (Aves)
Ряд:Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:Нектаркові (Nectariniidae)
Рід:Маріка (Cinnyris)
Вид:Маріка блискотлива
Біноміальна назва
Cinnyris habessinicus
Hemprich & Ehrenberg, 1828[2]
Підвиди
(Див. текст)
Синоніми
Nectarinia habessinica
Cinnyris habessinica
Cinnyris hellmayri
Посилання
Вікісховище:Cinnyris habessinicus
Віківиди:Cinnyris habessinicus
ITIS:916448
МСОП:103803926
NCBI:1811346

Ма́ріка блискотлива[3] (Cinnyris habessinicus) — вид горобцеподібних птахів родини нектаркових (Nectariniidae). Мешкає в Східній Африці та на Аравійському півострові[4][5][6].

Опис

Блискотиливі маріки

Довжина птаха становить 11,5–13 см, вага 7-12 г. Виду притаманний статевий диморфізм, самиці дещо менші за самців. Забарвлення дорослих самців чорнувате із яскраво-зеленим (місцями пурпуровим) металево-блискучим відтінком. На грудях червоний "комірець", окаймлений синьо-зеленою смужкою. Горло, крила, хвіст і нижня частина тіла тьмяніші. На грудях з боків жовті плямки. Тім'я металево-блискуче, фіолетове або синє. самиці мають сірувате або коричневе забарвлення. Очі темно-карі, дзьоб чорний, вигнутий, лапи чорні[7].

Підвиди

Виділяють п'ять підвидів:[8]

Деякі дослідники виділяють аравійські підвиди у вид Cinnyris hellmayri[9].

Поширення і екологія

Блискотливі маріки мешкають в сухих тропічних і субтропічних лісах і чагарникових заростях, на кам'янистих схилах, у ваді, на полях і плантаціях, в садах. Зустрічаються на висоті до 1980 м над рівнем моря в Ефіопії та на висоті до 2300 м над рівнем моря в Ємені. Живляться нектаром, комахами, павуками і деякими плодами.

Примітки

  1. ↑ BirdLife International (2016). Cinnyris habessinicus. Архів оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 24 грудня 2021.
  2. ↑ Friedrich Wilhelm Hemprich & Christian Gottfried Ehrenberg (1828). Icones et descriptiones avium quae ex itinere per Africam borealem et Asiam occidentalem.
  3. ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  4. ↑ Birds of Africa. Academic Press. 2000. с. 279—281. ISBN 9780121373061.
  5. ↑ Atlas of the Breeding Birds of Arabia. Fauna of Arabia. 2010. с. 634—635. ISBN 9783929907834. {{cite web}}: Проігноровано |розділ= (довідка)
  6. ↑ Clive F. Mann, Robert A. Cheke: Sunbirds: A Guide to the Sunbirds, Flowerpeckers, Spiderhunters and Sugarbirds of the World. 2010, ss. 297–299. ISBN 9781408135686. 
  7. ↑ Lars Svensson, Hadoram Shirihai (2018). Handbook of Western Palearctic Birds. Bloomsbury Publishing. с. 154—156. ISBN 9781472960924.
  8. ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Dippers, leafbirds, flowerpeckers, sunbirds. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.
  9. ↑ BirdLife International (2016). Cinnyris hellmayri. Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 24 грудня 2021.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).