YaChudo

Каштанник андійський

Переглядів: 0. Оновлено 02.11.2026.

?Каштанник андійський
Андійський каштанник (заповідник Янакоча, Еквадор)
Андійський каштанник (заповідник Янакоча, Еквадор)
Охоронний статус

Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:Тварини (Animalia)
Тип:Хордові (Chordata)
Клас:Птахи (Aves)
Ряд:Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:Воловоочкові (Troglodytidae)
Рід:Каштанник (Cinnycerthia)
Вид:Каштанник андійський
Біноміальна назва
Cinnycerthia unirufa
(Lafresnaye, 1840)[2]
Ареал виду
Ареал виду
Підвиди
(Див. текст)
Синоніми
Limnornis unirufus
Посилання
Вікісховище:Cinnycerthia unirufa
Віківиди:Cinnycerthia unirufa
EOL:1053015
ITIS:559292
МСОП:22711351
NCBI:1851192

Кашта́нник андійський[3] (Cinnycerthia unirufa) — вид горобцеподібних птахів родини воловоочкових (Troglodytidae). Мешкає в Андах.

Опис

Довжина птаха становить 16,5 см. вага 21-29 г. Забарвлення переважно рудувато-коричневе, на крилах і хвості малопомітні чорні смуги. Очі карі, дзьоб і лапи чорні. Представники підвиду C. u. unirufa мають дещо блідіше забарвлення[4].

Підвиди

Виділяють три підвиди:[5]

Поширення і екологія

Андійські каштанники мешкають в Колумбії, Еквадорі, Перу і Венесуелі. Вони живуть в густому чагарниковому і бамбуковому підліску вологих гірських тропічних лісів. Зустрічаються зграйками, на висоті від 2200 до 3800 м над рівнем моря. Часто приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться безхребетними, яких шукають в лісовій підстилці. В горах Сьєрра-де-Періха сезон розмноження триває з червня по серпень. Гніздо кулеподібне з бічним входом, робиться з моху, листя і гілочок, розміщується на дереві.

Примітки

  1. ↑ BirdLife International (2016). Cinnycerthia unirufa: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 14 липня 2022
  2. ↑ Frédéric de Lafresnaye: Oiseaux nouveaux de Santa-Fé de Bogota. In: Revue zoologique par la Société cuviérienne. 3, S. 101–106 (biodiversitylibrary.org).
  3. ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  4. ↑ Robert S. Ridgely; Guy Tudor (1 червня 2009). Field Guide to the Songbirds of South America: The Passerines. University of Texas Press. с. 328. ISBN 978-0-292-71748-0.
  5. ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Dapple-throats, sugarbirds, fairy-bluebirds, kinglets, Elachura, hyliotas, wrens, gnatcatchers. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 14 липня 2022.
  6. ↑ Ramón Aveledo Hostos, Pablo Mandazen Soto (Bruder Ginés): Cuatro aves nuevas y dos extensiones de distribución para Venezuela, de Perijá. In: Novedades científicas: contribuciones ocasionales del Museo de Historia Natural la Salle. 1, S. 1–15.
  7. ↑ Frédéric de Lafresnaye: Quelques nouvelles espèces d'Oiseaux. In: Revue et magasin de zoologie pure et appliquée. 5, S. 56–62 (biodiversitylibrary.org).

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).