Матата папуанська
| ?Матата папуанська | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Кобилочкові (Locustellidae) |
| Рід: | Роляк (Cincloramphus) |
| Вид: | Матата папуанська |
| Біноміальна назва | |
| Cincloramphus macrurus Salvadori, 1876 | |
 Ареал виду | |
| Підвиди | |
| (Див. текст) | |
| Синоніми | |
| Megalurus macrurus | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Cincloramphus macrurus |
 Віківиди: | Cincloramphus macrurus |
 ITIS: | 916750 |
 МСОП: | 103795115 |
Мата́та папуанська[2] (Cincloramphus macrurus) — вид горобцеподібних птахів родини кобилочкових (Locustellidae). Мешкає на Новій Гвінеї та на архіпелазі Бісмарка.
Опис
Довжина птаха становить 20-23 см, вага 40 г. Верхня частина тіла охриста, поцяткована чорними смужками. Нижня частина тіла біла. Хвіст довгий.
Підвиди
Виділяють п'ять підвидів:[3]
- C. m. stresemanni (Hartert, E, 1930) — північний захід Нової Гвінеї;
- C. m. macrurus (Salvadori, 1876) — рівнини центральної і південно-східної Нової Гвінеї;
- C. m. harterti (Mayr, 1931) — північний схід Нової Гвінеї;
- C. m. alpinus (Mayr & Rand, 1935) — нагір'я центральної Нової Гвінеї;
- C. m. interscapularis (Sclater, PL, 1880) — архіпелаг Бісмарка.
Поширення і екологія
Папуанські матати живуть на пасовищах, на луках, зокрема на заплавник, на болотах, на морських узбережжях, в садах і на полях.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Cincloramphus macrurus. Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 17 грудня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (Липень 2021). Grassbirds, Donacobius, Malagasy warblers, cisticolas, allies. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 4 жовтня 2018. Процитовано 17 грудня 2021.
Джерела
- Del Hoyo, J.; Elliot, A.; Christie, D., ред. (2006). Handbook of the Birds of the World. Volume 11: Old World Flycatchers to Old World Warblers. Lynx Edicions. ISBN 84-96553-06-X.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).