YaChudo

Цикута

Переглядів: 0. Оновлено 07.11.2026.

Цикута
Цикута отруйна
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Аралієцвіті (Apiales)
Родина: Окружкові (Apiaceae)
Підродина: Селерові (Apioideae)
Триба: Oenantheae
Рід: Cicuta
L.
Типовий вид
Cicuta virosa
Види

Cicuta bulbifera
Cicuta douglasii
Cicuta maculata
Cicuta virosa

Вікісховище: Cicuta

Обережно! Отруйна рослина.Цику́та або віха́, вех (Cicuta) — рід рослин з чотирьох видів дуже отруйних рослин родини окружкові (Apiaceae). Рід поширений у помірному кліматі північної півкулі (Євразія, Північна Америка)[1]

Опис

Це багаторічні трав'янисті рослини, які виростають до 2,5 метрів висотою, вирізняються маленькими зеленими або білими квітками, розташованими у формі парасольки. Як правило, ростуть на сирих луках та інших вологих і болотистих місцях. Стебла високі, випростані, порожнисті, зверху розгалужені, смугасті. Листова пластинка (1)2–3-периста. Зонтики кінцеві та бічні, складні й нещільні; приквітки відсутні або їх мало. Квіти: зубці чашечки помітні, дрібні, яйцювато-трикутні; пелюстки білі або зеленувато-білі, яйцюватої або майже округлої форми, вершина вузька, зігнута. Плід яйцювато-кулястий, з боків трохи стиснутий, має 5 помітних ребер[2][3].

Ці рослини схожі з іншими членами родини зонтичних і можуть бути сплутані з низкою інших їстівних чи отруйних рослин: з болиголовом (Conium maculatum), який теж є отруйною рослиною, з борщівником.

Три види рослин із цього роду містять токсин (цикутоксин).

Види

На нинішній день нараховують чотири види:[4]

Див. також

Примітки

  1. ↑ Cicuta. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 14.09.2021. (англ.)
  2. ↑ Cicuta. Flora of China. efloras.org. Процитовано 14.09.2021. (англ.)
  3. ↑ Cicuta. Flora of Pakistan. efloras.org. Процитовано 14.09.2021. (англ.)
  4. ↑ Mulligan GA (August 1980). «The genus Cicuta in North America[недоступне посилання з травня 2019]». Canadian Journal of Botany 58 (16): 1755-67. doi: 10.1139/b80-204


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).