Анаперо карликовий
| ?Анаперо карликовий | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Дрімлюгоподібні (Caprimulgiformes) |
| Родина: | Дрімлюгові (Caprimulgidae) |
| Рід: | Анаперо (Chordeiles) |
| Вид: | Анаперо карликовий |
| Біноміальна назва | |
| Chordeiles pusillus Gould, 1861 | |
 Ареал виду Проживання впродовж року Міграція | |
| Підвиди | |
| (Див. текст) | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Chordeiles pusillus |
 Віківиди: | Chordeiles pusillus |
 ITIS: | 555540 |
 МСОП: | 22689701 |
 NCBI: | 723269 |
Анапе́ро карликовий[2] (Chordeiles pusillus) — вид дрімлюгоподібних птахів родини дрімлюгових (Caprimulgidae). Мешкає в Південній Америці.
Опис
Довжина птаха становить 15-25 см, вага 33 г. Верхня частина тіла коричнева, поцяткована сірими, охристими і рудувато-коричневими плямками. Нижня частина тіла білувата або охриста, поцяткована коричневими смужками. На горлі вузька біла пляма, або дві невеликі білі плями з боків. Чотири крайніх стернових пера мають на кінці білу смугу, помітну в польоті, у самиць вона охриста. Представники підвидів вирізняються за розмірами, кольором і кількістю смужок на нижній частині тіла.
Підвиди
Виділяють шість підвидів:[3]
- C. p. septentrionalis (Hellmayr, 1908) — від східної Колумбії до Венесуели і Гаяни;
- C. p. esmeraldae Zimmer, JT & Phelps, 1947 — південно-східна Колумбія, південна Венесуела і північно-західна Бразилія;
- C. p. xerophilus Dickerman, 1988 — північно-східна Бразилія (Параїба, Пернамбуку);
- C. p. novaesi Dickerman, 1988 — північно-східна Бразилія (Мараньян, Піауї);
- C. p. saturatus Pinto & Camargo, 1957 — східна Болівія і захід центральної Бразилії (південний схід Амазонасу, Пара, Мату-Гросу);
- C. p. pusillus Gould, 1861 — східна Бразилія (Токантінс, Баїя, Гояс).
Поширення і екологія
Карликові анаперо мешкають в Колумбії, Венесуелі, Гаяні, Болівії і Бразилії, трапляються в Аргентині. Вони живуть в саванах і на луках, зокрема на заплавних, в серрадо і каатинзі. Зустрічаються на висоті до 900 м над рівнем моря, поодинці, парами або невеликими розрізненими групами до 20 птахів. Живляться комахами, яких ловлять в польоті.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Chordeiles pusillus. Архів оригіналу за 3 жовтня 2021. Процитовано 3 травня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Nightjars, Oilbird, potoos, frogmouths. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 03 травня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).