Чарлз Мізнер

Чарлз Мізнер
англ. Charles W. Misner
Народився	13 червня 1932[1][2][3]  Джексон, Мічиган, США[4]
Помер	24 липня 2023[5][1][3] (91 рік)
Країна	США[6][7][8]
Діяльність	фізик, письменник, педагог, викладач університету
Alma mater	Університет Нотр-Дам Принстонський університет (1957)
Галузь	ЗТВ, космологія[9] і квантова гравітація[9]
Заклад	Мерилендський університет[10]
Науковий керівник	Джон Арчибальд Вілер і Arnold Rossd[11]
Аспіранти, докторанти	C. V. Vishveshwarad[11] Vincent Moncriefd Beverly Bergerd[11] James A. Isenbergd[11] Lawrence Charles Shepleyd[11] Richard Matznerd[11] Christopher Rhodes Stephensd[11] Paul Lawrence Chrzanowskid[11] William Allen Hiscockd[11] Carl H. Bransd[11] James M. Nesterd[11] Ralph F. Baierleind[11] Walter C. Hernandez, Jr.d[11] Richard A. Isaacsond[11] Samaresh C. Maitrad[11] Michael P. Ryan, Jr.d[11] D. M. Chitred[11] Leslie G. Fishboned[11] Reinhard A. Breuerd[11] Terrence J. Honand[11] Mark D. Somersd[11] David R. Fisked[11] Conrad Schiffd[11] Michael Oakesd[11]
Членство	Американська академія мистецтв і наук МАС
Нагороди	грант Гуггенгайма медаль Альберта Ейнштейна (2015) член Американського фізичного товариства премія Денні Гайнемана з математичної фізики (1994)
Автограф

Ча́рлз Мі́знер (англ. Charles W. Misner, нар. 13 червня 1932, округ Джексон, Мічиган — пом. 24 липня 2023, Меріленд) — американський фізик, який спеціалізується на загальній теорії відносності та космології. Його роботи присвячені фундаментальним основам таких галузей фізики, як квантова гравітація і чисельна відносність. Один з авторів підручника-монографії Гравітація.

Чарлз Мізнер народився в Джексоні, штат Мічиган, 13 червня 1932 року^[12]. 1952 року здобув ступінь бакалавра в університеті Нотр-Дам, після чого продовжив навчання в Принстонському університеті, в якому 1954 року здобув ступінь магістра мистецтв, а 1957 року закінчив докторантуру. Науковим керівником його дисертації «Начерк фейнманівського квантування загальної теорії відносності; висновок польових рівнянь; тотожне занулення гамільтоніана» (англ. Outline of Feynman Quantization of General Relativity; Derivation of Field Equations; Vanishing of The Hamiltonian) був Джон Вілер^[13].

Від 1956 до 1959 року працював інструктором (викладачем) на факультеті фізики Принстонського університету, а від 1959 до 1963 року — доцентом (англ. Assistant Professor). 1963 року Мізнер влаштувався до Мерілендського університету в Коледж-Парку як ад'юнкт-професор, там у 1966 році він здобув учене звання професор і на цій посаді пропрацював до 2000 року^[13].

Від 2000 року Мізнер є почесним професором Мерілендського університету (професор-емерит), де він також залишається членом Групи гравітаційної теорії (Gravitation Theory Group). Протягом своєї наукової кар'єри Мізнер був науковим керівником (головним чином у Принстонському і Мерілендському університетах) 22 аспірантів, з яких половина стала професорами фізики або математики^[14].

Мізнер викладав як запрошений професор у таких навчальних закладах, як Інститут гравітаційної фізики Макса Планка (також відомий як Інститут Альберта Ейнштейна), Інститут теоретичної фізики імені Кавлі в Каліфорнійському університеті в Санта-Барбарі, Папська академія Кракова (Польща), Інститут фізичних проблем імені П. Л. Капіци, Каліфорнійський технологічний інститут, Оксфордський університет і Кембриджський університет^[13].

Більшість наукових робіт Мізнера пов'язані з загальною теорією відносності, яка описує гравітаційні взаємодії. Він відомий своїм внеском у ранній розвиток космології, — першим вказав на проблему горизонту^[15], а також на роль топології простору-часу в загальній теорії відносності, квантовій гравітації і чисельній відносності. На перетині топології й космології Мізнер першим вивчив динаміку моделі змішаного світу, яка узагальнює моделі Фрідмана для раннього Всесвіту і є більш реалістичною, а також знайшов точний розв'язок рівнянь Ейнштейна, названий на його честь простором Мізнера^[16]. Разом з Річардом Арновіттом і Стенлі Десером він є автором гамільтонового формулювання загальної теорії відносності в специфічному 3+1-розщепленні простору-часу на простір і час. Цей підхід, відомий як формалізм Арновітта — Десера — Мізнера, відіграє важливу роль у спробах сформулювати квантову теорію гравітації і є математичною основою більшості підходів чисельної відносності, тобто чисельного розв'язку повних, а не наближених рівнянь Ейнштейна в сильних гравітаційних полях. Саме за розробку цього формалізму 1994 року Арновітту, Десеру і Мізнеру присуджено премію Денні Гайнемана^[12].

• Грант Ґуґґенгайма (1972)^[17]
• Премія Денні Гайнемана в галузі математичної фізики (1994)^[12]
• Член Американської академії мистецтв і наук (від 2000)

Мізнер католик. Одружений від 1959 року і має чотирьох дітей^[12].

• Charles W. Misner, Kip S. Thorne, John Archibald Wheeler. Gravitation. — San Francisco : W. H. Freeman, 1973. — ISBN 0-7167-0344-0.
  • Російський переклад: Мизнер Ч., Торн К., Уилер Дж. Гравитация. — М. : Мир, 1977. — Т. 1—3.
• Charles W. Misner, Patrick A. Cooney. Spreadsheet Physics. — Reading, MA : Addison-Wesley, 1991. — ISBN 0-201-16410-8.
• Directions in General Relativity: Proceedings of the 1993 International Symposium, Maryland / Ed. by Hu B.L., Ryan M.P., Vishveshwara C.V. — Cambridge University Press, 1993. — Т. 1: Papers in Honor of Charles Misner. — 448 с. — ISBN 9780521021395. — DOI:10.1017/CBO9780511628863. Збірник статей на честь Чарлза Мізнера

• Curriculum Vitae Charles W. Misner (PDF). Department of Physics - University of Maryland. Архів оригіналу (PDF) за 7 січня 2022. Біографія Мізнера на сайті Мерілендського університету
• Physics Ph.D. Theses Supervised by Charles W. Misner (PDF). Department of Physics - University of Maryland. Архів оригіналу (PDF) за 14 лютого 2012. Список учнів Ч. Мізнера