Рибалочка мангровий
| ?Рибалочка мангровий | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Сиворакшоподібні (Coraciiformes) |
| Родина: | Рибалочкові (Alcedinidae) |
| Рід: | Рибалочка-крихітка (Ceyx) |
| Вид: | Рибалочка мангровий |
| Біноміальна назва | |
| Ceyx pusilla Temminck, 1836[2] | |
| Підвиди | |
| (Див. текст) | |
| Синоніми | |
| Alcyone pusilla Alcedo pusilla Alcyonis pusilla Ceyx pusillus | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Ceyx pusilla |
 Віківиди: | Ceyx pusilla |
 ITIS: | 1174591 |
 МСОП: | 22683121 |
 NCBI: | 390727 |
Рибалочка мангровий[3] (Ceyx pusilla) — вид сиворакшоподібних птахів родини рибалочкових (Alcedinidae). Мешкає в Австралазії.
Опис
Довжина птаха становить 11-13 см, розмах крил 40 г. Самці важать 10-15 г, самиці 10-14 г. Голова і спина сині, обличчя, крила і хвіст чорнуваті, махові і стернові пера чорні Перед очима і на щоках білі плями, нижня частина тіла біла, груди з боків сині. Очі, дзьоб і лапи чорні[4].
Підвиди
Виділяють дев'ять підвидів:[5]
- C. p. halmaherae (Salomonsen, 1934) — острови Хальмахера, Обі, Тернате, Бачан і Серам (Молуккські острови);
- C. p. laetior (Rand, 1941) — північ Нової Гвінеї (від затоки Чендравасіх до затоки Астролябія);
- C. p. pusillus Temminck, 1836 — північний захід, захід, південь і південний схід Нової Гвінеї, острови Кай, Ару, Раджа-Ампат і Д'Антркасто, північні острови Торресової протоки;
- C. p. ramsayi (North, 1912) — північ Австралії (від затоки Ансон на північному заході Північної Території до північного заходу півострова Кейп-Йорк на північному сході Квінсленду);
- C. p. halli (Mathews, 1912) — схід півострова Кейп-Йорк, східний Квінсленд, острів Хінчінбрук;
- C. p. masauji (Mathews, 1927) — острови Нова Британія, Нова Ірландія, Новий Гановер, Умбой, Табар і Дьяул (архіпелаг Бісмарка);
- C. p. bougainvillei (Ogilvie-Grant, 1914) — північні і центральні Соломонові острови (від острова Бука до островів Санта-Ісабель і Нггела);
- C. p. richardsi (Tristram, 1882) — острови Нова Джорджія (від Велья-Лавельї до Вангуну);
- C. p. aolae (Ogilvie-Grant, 1914) — острів Гуадалканал.
Поширення і екологія
Мангрові рибалочки мешкають в Австралії, Індонезії, Папуа Новій Гвінеї та на Соломонових Островах. Вони живуть у вологих рівнинних і заболочених тропічних лісах на берегах водойм, в мангрових лісах і на болотах. Зустрічаються на висоті до 750 м над рівнем моря. Живляться ракоподібними, дрібною рибою, водяними комахами і павуками, дрібними жабками і пуголовками. Птахи полюють на рибу та ракоподібних, пірнаючи у воду із засідки, після чого повертаються на гілку.
Сезон розмноження в Квінсленді триває з жовтня по березень, на Північній Території з лютого, у Папуа Новій Гвінеї з січня по квітень. Мангрові рибалочки гніздяться в норах, які роблять на берегах річок, в термітниках або між корінням мангрових дерев. В кладці 4-5 білих, округлих, блискучих яєць розміром 17×14 мм.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Ceyx pusilla: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 29 вересня 2022
- ↑ Temminck, Coenraad Jacob (1838). Nouveau recueil de planches coloriées d'oiseaux, pour servir de suite et de complément aux planches enluminées de Buffon (French) . Т. 4. Paris: F.G. Levrault. Plate 595, Fig. 3.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Pizzey, Graham; Doyle, Roy (1980). A Field Guide to the Birds of Australia. Sydney: Collins Publishers. ISBN 0-7322-2436-5.
{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки із зайвим розташуванням у параметрі publisher (посилання) - ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Rollers, ground rollers, kingfishers. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 29 вересня 2022.
Джерела
- Fry, C. Hilary; Fry, Kathie; Harris, Alan (1992). Kingfishers, Bee-eaters & Rollers. London: Christopher Helm. ISBN 0-7136-8028-8.
- Ronald Strahan: Cuckoos, Nightbirds & Kingfishers of Australia. Angus & Robertson, Sydney 1994, ISBN 0-207-18522-0.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).