Альзакола чорна
| ?Альзакола чорна | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Мухоловкові (Muscicapidae) |
| Рід: | Альзакола (Cercotrichas) |
| Вид: | Альзакола чорна |
| Біноміальна назва | |
| Cercotrichas podobe (Müller, 1776) | |
| Підвиди | |
| (Див. текст) | |
| Синоніми | |
| Turdus podobe | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Cercotrichas podobe |
 Віківиди: | Cercotrichas podobe |
 ITIS: | 559135 |
 МСОП: | 22709967 |
 NCBI: | 757454 |
Альзако́ла чорна[2] (Cercotrichas podobe) — вид горобцеподібних птахів родини мухоловкових (Muscicapidae). Мешкає в регіоні Сахелю та на Аравійському півострові.
Опис
Довжина птаха становить 20 см, вага 24-27 г. Виду не притаманний диморфізм. Забарвлення майже повністю чорне, нижні покривні пера хвоста мають білі кінчики, на крилах руді плями, помітні в польоті. Дзьоб і лапи чорні.
Підвиди
Виділяють два підвиди:[3]
- C. p. podobe (Müller, PLS, 1776) — від південної Мавританії і північного Сенегалу до східного Судану, Ефіопії і Сомалі;
- C. p. melanoptera (Hemprich & Ehrenberg, 1833) — західна, центральна і південна частини Аравійського півострова.
Поширення і екологія
Чорні альзаколи мешкають в Мавританії, Сенегалі, Малі, Буркіна-Фасо, Нігері, Нігерії, Камеруні, Чаді, Судані, Ефіопії, Сомалі, Еритрії, Джибуті, Ємені і Саудівській Аравії, а також в Ізраїлі в районі Акабської затоки. Бродячі птахи спостерігалися в Єгипті, Йорданії, Омані, Кувейті, ОАЕ і Бахрейні. Чорні альзаколи мешкають в саванах і в сухих чагарникових заростях, а також в напівпустелях, пальмових гаях і ваді. Зустрічаються на висоті до 1500 м над рівнем моря.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Cercotrichas podobe. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 27 лютого 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Chats, Old World flycatchers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 20 травня 2021. Процитовано 27 лютого 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).