Коукал великий
| ?Коукал великий | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Зозулеподібні (Cuculiformes) |
| Родина: | Зозулеві (Cuculidae) |
| Рід: | Коукал (Centropus) |
| Вид: | Коукал великий |
| Біноміальна назва | |
| Centropus menbeki Lesson & Garnot, 1828 | |
| Підвиди | |
| (Див. текст) | |
| Посилання | |
| Centropus menbeki | |
| Centropus menbeki | |
| 554750 | |
| 22684202 | |
| 3054277 | |
Коука́л великий[2] (Centropus menbeki) — вид зозулеподібних птахів родини зозулевих (Cuculidae). Мешкає на Новій Гвінеї та на сусідніх островах[3].
Опис
Довжина птаха становить 60-69 см, враховуючи довгий хвіст, вага 500 г. Довжина хвоста у самців становить 37 см, у самиць 36 см, довжина дзьоба 5 см. Голова, верхня частина тіла, горло і верхня частина грудей чорнувато-бурі, блискучі з синьо-зеленим відблиском. Живіт тьмяний, чорнувато-бурий. Хвіст широкий, східчастий. Молоді птахи мають тьмяніше забарвлення, пера у спині у них мають темно-коричневі кінчики. Райдужки червоні, у молодих самців білуваті або світло-сірі, у самиць оранжеві або карі. Дзьоб роговий, біля основи темний. У представників підвиду C. m. aruensis верхня частина тіла має синьо-фіолетовий відблиск, дзьоб у них більш вигнутий.
Підвиди
Виділяють два підвиди:[4]
- C. m. menbeki Lesson, R & Garnot, 1828 — Нова Гвінея, острови Раджа-Ампат і Япен;
- C. m. aruensis (Salvadori, 1878) — острови Ару.
Поширення і екологія
Великі коукали мешкають в Індонезії і Папуа Новій Гвінеї. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах та у вологих і сухих чагарникових заростях. Зустрічаються поодинці або парами, на висоті до 800 м над рівнем моря, ведуть переважно наземний спосіб життя. Живляться великими комахами, яйцями, пташенятами, дрібними земноводними і плазунами. Не практикують гніздовий паразитизм.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Centropus menbeki. Архів оригіналу за 18 червня 2021. Процитовано 18 червня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Payne, R.B. (2005). The Cuckoos. Oxford University Press. ISBN 0-19-850213-3.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Turacos, bustards, cuckoos, mesites, sandgrouse. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 18 червня 2022.
Джерела
- Johannes Erhitzøe, Clive F. Mann, Frederik P. Brammer, Richard A. Fuller: Cuckoos of the World. Christopher Helm, London 2012, ISBN 978-0-7136-6034-0.
- Bruce M. Beehler, Thane K. Pratt: Birds of New Guinea. Distribution, Taxonomy, and Systematics. Princeton University Press, Princeton 2016, ISBN 978-0-691-16424-3.
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).