YaChudo

Allosauroidea

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Allosauroidea
Період існування: пізня юра, 179–90 млн р. т.
Череп Allosaurus fragilis, Музей природознавства Сан-Дієго
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Архозаври (Archosauria)
Клада: Динозаври (Dinosauria)
Підряд: Тероподи (Theropoda)
Інфраряд: †Карнозаври (Carnosauria)
Надродина: †Allosauroidea
Marsh, 1878
Типовий вид
†Allosaurus fragilis
Marsh, 1877
Підгрупи[1]
Вікісховище: Tetanurae

Allosauroidea — викопна надродина тероподів. Переважно крупні хижаки (понад 5 метрів завдовжки, нерідко понад 10 метрів завдовжки), поширені в обох півкулях, існували з юрського до крейдового періоду, близько 179—90 млн років тому.

Систематика

У двадцять першому столітті гіпотеза, згідно з котрою алозавроїди — тетанури прогресивніші за мегалозавроїдів і примітивніші за целурозаврів здобула широке визнання в наукових колах. Її було піддано сумніву у 2019 авторами опису Asfaltovenator, юрського теропода що поєднував риси мегалозавроїдів і алозавроїдів. Примітними результатами для систематики тетанур стали парафілетичність мегалозавроїдів щодо алозавроїдів і віднесення Piatnitzkysauridae до останніх. Нижче наведено кладограму із їхньої статті[2]:

Carnosauria
 

Monolophosaurus

 
 
 

Spinosauridae

 
 
 

Megalosauridae

 
Allosauroidea
 

Xuanhanosaurus

 
 
 

Piatnitzkysauridae

 
 
 

Asfaltovenator

 
 
 

Metriacanthosauridae

 
 
 

Allosaurus

 
 

Carcharodontosauria

 
 
 
 
 
 
 
 
 


Палеоекологія

Черепи деяких представників

Allosauroidea — імовірно, найдовговічніша клада теропод-суперхижаків. Найдавніших відомих представників виявлено в аргентинських породах датованих кінцем ранньої юри. При довжині близько 8 метрів, деякі з них могли бути найбільшими хижаками своєї екосистеми. За середнього юрського вперше реєструють присутність Metriacanthosauridae у Китаї. Впродовж решти періоду вони залишаються одними з найуспішніших теропод у регіоні й вимирають лише на початку крейди. Тим часом в середньоюрських Європі й Африці домінують мегалозавриди. За пізньої юри різноманіття мегалозаврид скорочується (фактично, починаючи з кімериджського віку підтверджено присутність лише гіганта торвозавра)[3] тим часом як алозавроїди проквітають, представлені різними родинами, зокрема, Metriacanthosauridae, Piatnitzkysauridae, Allosauridae і найранішими відомими членами Carcharodontosauridae. З перечислених вище, до крейдового періоду, імовірно, вціліли переважно Carcharodontosauridae та ще, можливо, Metriacanthosauridae (вимерлі порівняно незадовго, імовірно, близько 133—132 млн років тому). Кархародонтозавриди вважаються домінантними хижаками свого часу в більшості регіонів світу (принаймні, в Європі, Азії, Африці й обох Америках). Імовірно, деякі члени цієї групи досягали довжин близько 12—13 метрів, значення, після їх вимирання, імовірно, досягнуте тільки одним родом теропод — Тиранозавр. На початку пізнього крейдового періоду, приблизно на сеномано-туронській межі, вони (разом із багатьма іншими групами організмів) раптово зникли з геологічного літопису, звільнивши екологічну нішу для абелізавридів і тиранозавроїдів, до того здебільшого стримуваних алозавроїдами. Не враховуючи сумнівних і фрагментарних знахідок, доказів виживання членів цієї надродини після туронського віку майже невідомо.

Примітки

  1. ↑ Carrano, Matthew T.; Benson, Roger B. J.; Sampson, Scott D. (2012). The phylogeny of Tetanurae (Dinosauria: Theropoda). Journal of Systematic Palaeontology (англ.). 10 (2): 211—300. doi:10.1080/14772019.2011.630927. ISSN 1477-2019.
  2. ↑ Probable basal allosauroid from the early Middle Jurassic Cañadón Asfalto Formation of Argentina highlights phylogenetic uncertainty in tetanuran theropod dinosaurs.
  3. ↑ Evariste Monvoisin, Ronan Allain, Eric buffetaut, Laurent Picot. New data on the theropod diversity from the Middle to Late Jurassic of the Vaches Noires cliffs (Normandy, France) // GEODIVERSITAS. — 2022. — Т. 44, № 12 (24 березня). — С. 385-415. — ISSN 1638-9395. — DOI:10.5252/geodiversi-tas2022v44a12. Архівовано з джерела 11 грудня 2022. Процитовано 2022-12-11. — ResearchGate

Посилання


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).