Дрімлюга польовий
| ?Дрімлюга польовий | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Дрімлюгоподібні (Caprimulgiformes) |
| Родина: | Дрімлюгові (Caprimulgidae) |
| Рід: | Дрімлюга (Caprimulgus) |
| Вид: | Дрімлюга польовий |
| Біноміальна назва | |
| Caprimulgus climacurus Vieillot, 1825 | |
| Підвиди | |
| (Див. текст) | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Caprimulgus climacurus |
 Віківиди: | Caprimulgus climacurus |
 ITIS: | 555598 |
 МСОП: | 22690008 |
 NCBI: | 335109 |
Дрімлюга польовий[2] (Caprimulgus climacurus) — вид дрімлюгоподібних птахів родини дрімлюгових (Caprimulgidae). Мешкає на півночі Субсахарської Африки.
Опис
Довжина птаха становить 28-43 см, враховуючи довгий хвіст, самці важать 39-58 г, самиці 35-61 г. Забарвлення варіюється від світло-коричневого до коричневого, сіро-коричневого і піщано-охристого. На крилах білі плями. Хвіст східчастий, стернові пера на кінці білі. Центральні стернові пера сягають 28 см.
Підвиди
Виділяють три підвиди:[3]
- C. c. climacurus Vieillot, 1824 — від Мавританії на схід до західної Ефіопії;
- C. c. nigricans (Salvadori, 1869) — Судан, Південний Судан, захід Еритреї і Ефіопії (долина Білого Нілу і Собату);
- C. c. sclateri (Bates, GL, 1927) — від Гвінеї до Камеруну, півночі ДР Конго і північно-західної Кенії.
Поширення і екологія
Польові дрімлюги поширені від Мавританії до Ефіопії і Еритреї. Північні популяції взимку мігрують на південь, досягаючи Анголи. Вони живуть в саванах, рідколіссях і чагарникових заростях, на луках, полях і плантаціях. Живляться комахами, яких ловлять в польоті. Сезон розмноження в Сенегалі триває з березня по вересня, в Малі і Нігерії з березня по серпень, в Уганді з травня по липень.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Caprimulgus climacurus. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 30 квітня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Nightjars, Oilbird, potoos, frogmouths. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 30 квітня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).