Вовк іберійський
| ?Вовк іберійський | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Уразливий (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Хижі (Carnivora) |
| Родина: | Псові (Canidae) |
| Рід: | Пес (Canis) |
| Вид: | Вовк (Canis lupus) |
| Підвид: | †Вовк іберійський |
| Триноміальна назва | |
| Canis lupus signatus Cabrera, 1907 | |
 | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Canis lupus signatus |
 Віківиди: | Canis lupus signatus |
 NCBI: | 425934 |
Вовк іберійський (Canis lupus signatus), серед місцевих жителів відомий як Lobo, — підвид звичайного вовка, який населяє ліси і рівнини північної Португалії та північно-західної Іспанії.
Їжа
Іберійський вовк живе в маленьких групах. Вони вважаються корисними, бо підтримують стабільність популяції диких кабанів, таким чином надаючи послугу зникаючій популяції глухарів, які дуже страждають від хижих кабанів.[2] Він також харчується кролями, європейськими сарнами, благородними оленями, іспанськими козлами і навіть дрібними травоїдними і рибою. У деяких місцях вони полюють на домашніх тварин, таких як вівці і телята.
Історія
До 1900 року іберійські вовки населяли більшу частину Піренейського півострова. Однак, франкістський уряд розпочав кампанію їх знищення в 1950-х і 1960-х рр., винищивши вовків по всій Іспанії за винятком північно-західної частини і деяких ізольованих областей у Сьєрра-Морені. Схожа політика у Португалії майже призвела до зникнення тварин на південь від річки Дуеро (деякі зграї вижили).[3]
На щастя, деякі іспанські натуралісти і екологи, такі як Фелікс Родрігес де ла Фуенте, поклали кінець полюванню і зайнялися захистом тварини. Сьогодні полювання на вовків заборонено в Португалії, а в Іспанії дозволено лише в деяких її частинах. В цілому, ареал іберійського вовка розширився на Південь і Схід. Є повідомлення, що вовки повертаються в країну басків і в провінції Мадрида і Гвадалахара. Нещодавно[коли?] самець вовка знайдено в Каталонії, де останнього місцевого вовка убито в 1929 році. Однак, ця тварина не належало до іберійському підвиду, а несподівано виявилося італійським вовком (Canis lupus italicus). Він досяг регіону з Франції, можливо, з випущеною на волю зграї.
Деякі автори заявляють, що південно-східний іспанський вовк, останній раз помічений в Мурсії в 1930-х роках, був іншим підвидом Canis lupus deitanus. Він був ще меншого розміру і рудішого окрасу без темних плям. Обидва підвиди описані Анхелем Кабрерою в 1907 році.
За дослідженнями 2003 року загальна чисельність становила близько 2 тис. У 2013 році в Португалії нараховано 300 особин.
Пояснения
- ↑ Large Carnivore Initiative for Europe (2007). Canis lupus: інформація на сайті МСОП (версія 3.1) (англ.)
- ↑ Волки, кабаны и глухари. Архів оригіналу за 27 травня 2018. Процитовано 5 червня 2018.
- ↑ Naturlink. Архів оригіналу за 4 травня 2008. Процитовано 5 червня 2018.
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).