Колібрі-шаблекрил сірогрудий
| ?Колібрі-шаблекрил сірогрудий | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Серпокрильцеподібні (Apodiformes) |
| Родина: | Колібрієві (Trochilidae) |
| Підродина: | Колібрині (Trochilinae) |
| Триба: | Trochilini |
| Рід: | Колібрі-шаблекрил (Campylopterus) |
| Вид: | Колібрі-шаблекрил сірогрудий |
| Біноміальна назва | |
| Campylopterus largipennis (Boddaert, 1783) | |
 Ареал виду | |
| Підвиди | |
| (Див. текст) | |
| Синоніми | |
| Trochilus largipennis | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Campylopterus largipennis |
 Віківиди: | Campylopterus largipennis |
 EOL: | 45512246 |
 ITIS: | 555060 |
 МСОП: | 200273649 |
 NCBI: | 304605 |
Колі́брі-шаблекри́л сірогрудий[2] (Campylopterus largipennis) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae). Мешкає в Амазонії та на Гвіанському нагір'ї.
Опис
Довжина птаха становить 12,4-14,9 см. Самці важать 9-10 г, самиці 7-8 г. У самців верхня частина тіла зелена, блискуча, за очима невеликі білі плями. Нижня частина тіла у них повністю темно-сіра. Стрижні трьох першорядних махових пер витовщені і сплющені, що надає крилам характерної форми. Хвіст східчастий, центральна пара стернових пер зелена, решта стернових пер синювато-чорні з білими кінчиками. Дзьоб дещо вигнутий, зверху чорний, знизу тілесного кольору з чорним кінчиком. У самиць стрижні махових пер менш видозмінені.
Таксономія
Сірогрудий колібрі-шаблекрил був описаний французьким натуралістом Жоржем-Луї Леклерком де Бюффоном в 1780 році в праці «Histoire Naturelle des Oiseaux» за зразком з Каєнни (Французька Гвіана)[3][4]. Науково вид був описаний в 1783 році, коли голландський натураліст Пітер Боддерт класифікував його під назвою Trochilus largipennis у своїй праці «Planches Enluminées»[5]. Пізніше вид був переведений до роду Колібрі-шаблекрил (Campylopterus), введеного британським орнітологом Вільямом Джоном Свенсоном у 1827 році[6]. Сірогрудий колібрі-шаблекрил є типовим видом цього роду.
Підвиди
Виділяють три підвиди:[7]
- C. l. largipennis (Boddaert, 1783) — східна Венесуела, Гвіана і північна Бразилія;
- C. l. obscurus Gould, 1848 — північно-східна Бразилія;
- C. l. aequatorialis Gould, 1861 — від східної Колумбії і північно-західної Бразилії до північної Болівії.
Campylopterus calcirupicola і Campylopterus diamantinensis раніше вважалися підвидами сірогрудого колібрі-шаблекрила.
Поширення і екологія
Сірогруді колібрі-шаблекрили мешкають в Колумбії, Еквадорі, Перу, Болівії, Бразилії, Венесуелі, Гаяні, Суринамі і Французькій Гвіані. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах, на узліссях і галявинах, в заростях на берегах річок і озер та у вторинних заростях, на висоті від 100 до 400 м над рівнем моря. Живляться нектаром квітів, зокрема з родин вересових, меластовових і геліконієвих, яких шукають в нижньому і середньому ярусах лісу, а також комахами, яких ловлять в польоті. Самці захищають кормові території. Початок сезону розмноження різниться в залежності від регіону. Гніздо чашоподібне, робиться з моху, встелюється м'яким насінням, зовні прикрашається лишайником, розміщується на горизонтальній гілці поблизу струмка або водоспаду, на висоті 1 м над водою. В кладці 2 білих яйця.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Campylopterus largipennis: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 21 серпня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Buffon, Georges-Louis Leclerc de (1780). L'oiseau-mouche à larges tuyaux. Histoire Naturelle des Oiseaux (фр.). Т. 11. Paris: De L'Imprimerie Royale. с. 48.
- ↑ Buffon, Georges-Louis Leclerc de; Martinet, François-Nicolas; Daubenton, Edme-Louis; Daubenton, Louis-Jean-Marie (1765–1783). Oiseau-mouche à larges tuyaux, de Cayenne. Planches Enluminées D'Histoire Naturelle. Т. 7. Paris: De L'Imprimerie Royale. Plate 672 Fig. 2.
- ↑ Boddaert, Pieter (1783). Table des planches enluminéez d'histoire naturelle de M. D'Aubenton : avec les denominations de M.M. de Buffon, Brisson, Edwards, Linnaeus et Latham, precedé d'une notice des principaux ouvrages zoologiques enluminés (фр.). Utrecht. с. 41, Number 672 Fig. 2.
- ↑ Swainson, William John (1827). On several groups and forms in ornithology, not hitherto defined. Zoological Journal. 3: 343–363 [358].
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 21 серпня 2022.
Посилання
- Stamps (with RangeMap)-for Suriname
- "Gray-breasted sabrewing" photo gallery VIREO
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).