Касик чорний
| ?Касик чорний | |
|---|---|
Чорний касик (Пантанал, Бразилія) | |
| Охоронний статус | |
Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Трупіалові (Icteridae) |
| Рід: | Касик (Cacicus) |
| Вид: | Касик чорний |
| Біноміальна назва | |
| Cacicus solitarius Vieillot, 1816 | |
Ареал виду | |
| Синоніми | |
| Cassicus solitarius Procacicus solitarius | |
| Посилання | |
| Cacicus solitarius | |
| Cacicus solitarius | |
| 45513435 | |
| 558970 | |
| 22724057 | |
| 84814 | |
Касик чорний[2] (Cacicus solitarius) — вид горобцеподібних птахів родини трупіалових (Icteridae)[3]. Мешкає в Південній Америці.
Опис

Довжина самця становить 27 см, самиці 23 см. Забарвлення повністю чорне, райдужки темні, дзьоб великий, міцний, гострий, кремово-білий[4].
Поширення і екологія
Чорні касики мешкають на східних схилах Анд в Колумбії і Венесуелі, в Еквадорі, Перу і Болівії на схід від Анд, в Бразилії на південь від Амазонки, в Парагваї, північній Аргентині і західному Уругваї. Вони живуть у вологих рівнинних і заболочених тропічних лісах і в галерейних лісах. Зустрічаються поодинці або парами, на висоті до 500 м над рівнем моря. Не приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться безхребетними, дрібними хребетними, зокрема деревними жабками, плодами і нектаром. Шукають їжу переважно в густому чагарниковому підліску і серед лісан, іноді в кронах квітучих дерев. Сезон розмноження триває з жовтня по січень. Гніздяться поодинці, за сезон може вилупитися два виводки.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Cacicus solitarius: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 03 вересня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Oropendolas, orioles, blackbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 03 вересня 2022.
- ↑ van Perlo, Ber (2015). Birds of South America: Passerines. Princeton University Press. с. 185. ISBN 978-0-691-16796-1.
Джерела
- Jaramillo, Alvaro; Burke, Peter (1999). New World Blackbirds. London: Christopher Helm. ISBN 0-7136-4333-1.
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).