Бріорія Фремонта
| ?Бріорія Фремонта | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Гриби (Fungi) |
| Підцарство: | Вищі гриби (Dikarya) |
| Відділ: | Аскомікотові гриби (Ascomycota) |
| Клас: | Леканороміцети (Lecanoromycetes) |
| Порядок: | Леканоральні (Lecanorales) |
| Родина: | Пармелієві (Parmeliaceae) |
| Рід: | Бріорія (Bryoria) |
| Вид: | Бріорія Фремонта |
| Біноміальна назва | |
| Bryoria fremontii (Tuck.) Brodo & D. Hawksw., 1977 | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Bryoria fremontii |
 EOL: | 2858603 |
 ITIS: | 190576 |
 МСОП: | 175709575 |
 NCBI: | 283295 |
| MB: | 341501 |
| IF: | 341501 |
Бріорія Фремонта (Bryoria fremontii, англ. Wila) — їстівний лишайник родини пармелієвих (Parmeliaceae) порядку леканоральних (Lecanorales).
Характеристика
Слань 10-50 (частіше близько 20-30) см завдовжки, бородоподібно звисає з гілок дерев, іноді розпростерта, переважно блискуча, темно-червонувато-коричнева або оливково-коричнева. Гілочки довгі, нерівні по товщині (0,4-1,5 (2) мм в діаметрі, місцями до 4 мм), перекручені, злегка сплюснуті, дихотомічно розгалужені. Від основних гілок зрідка відходять тонкі, короткі, перпендикулярні гілочки. Псевдоціфели слабо розвинені, подовжені до веретеноподібних, білі або блідо-коричневих. Сораї горбкуваті, рівні або трохи ширше гілочок, блідо або яскраво-жовті. Апотеції розвиваються дуже рідко. Розмноження вегетативне, рідше спорами.
Поширення
Бріорія Фремонта зустрічається у Фінляндії, Скандинавії, Німеччини, Західній Росії, Сибіру, Північній Америці і Монголії.
Особливості екології та фітоценології
Епіфітний лишайник. Приурочений до помірно зволожених співтовариствах тайгових (соснових) лісів. Віддає перевагу освітленим місцям проживання в старовікових хвойних масивах, де росте на стовбурах і гілках сосни і ялини, рідше берези. Характерний для природних, мало порушених лісів, чутливий до антропогенних впливів.
Цікаві факти
Не зважаючи на різницю в кольорі та токсичності Bryoria fremontii є одним видом з Bryoria tortuosa. Відмінності між ними лише у кількості одноклітинних дріжджів порядку Cyphobasidiales, що є третім елементом у симбіозі цього лишайника. В токсичному зеленому Bryoria tortuosa знайдено значно більше клітин дріжджів аніж у нетоксичному коричневому Bryoria fremontii[1].
Примітки
- ↑ Milius, Susan (10 серпня 2016). Yeasts hide in many lichen partnerships. Science News. Архів оригіналу за 16 січня 2017. Процитовано 13 січня 2017.
Посилання
- Sylvia Sharnoff's database on the uses of lichens by humans
- Ways of Enlichenment webpage [Архівовано 25 червня 2016 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з мікології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).