Моховик оксамитовий
| ?Моховик оксамитовий | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Гриби (Fungi) |
| Підцарство: | Вищі гриби (Dikarya) |
| Відділ: | Базидіомікотові гриби (Basidiomycota) |
| Клас: | Агарикоміцети (Agaricomycetes) |
| Порядок: | Болетальні (Boletales) |
| Родина: | Болетові (Boletaceae) |
| Рід: | Болетус (Boletus) |
| Вид: | Моховик оксамитовий |
| Біноміальна назва | |
| Boletus pruinatus (Fr., 1835) Šutara, 2008 | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Xerocomellus pruinatus |
 NCBI: | 318599 |
| MB: | 511898 |
| IF: | 511898 |
Моховик оксамитовий (Boletus pruinatus) — вид базидіомікотових грибів родини болетові (Boletaceae).
Опис
Шапинка діаметром 4-12 см, іноді до 15 см, напівсферична. Відмінною рисою виду є суха матова, оксамитово-коричнева шапинка з світлішими краями. Шкірочка на капелюшку суха, дрібнозерниста і майже фетрова, з часом стає більш гладкою, після дощу трохи слизька. З часом стає сухою і оксамитовою, а забарвлення змінюється від коричневого до червонувато-коричневого і буро-коричневого.
Ніжка циліндрична, заввишки до 12 см, затовшки 6-20 мм. Ніжка зазвичай забарвлена в світліші тони, ніж капелюшок, часто вигнута. Колір ніжки змінюється від світло-коричневого і жовто-коричневого до червонувато-коричневого.
М'якоть щільна, білувата з жовтуватим відтінком, при натисканні злегка синіє. Має слабкий грибний смак і запах. Гіменофор в молодому віці кремово-жовтуватий, пізніше жовто-зелений.
Спори жовтуваті.
Поширення та екологія
Росте в листяних лісах, особливо під дубами і буками, а також в мішаних і хвойних лісах з ялиною. Плодоносить наприкінці літа й восени. Зустрічається, як правило, групами. Поширений по всій Європі.
Представники виду зустрічаються на півночі Африки, в Європі, на сході Північної Америки. В Україні зустрічаються вкрай рідко.[1]
Практичне використання
Їстівний гриб низької якості. Перед вживанням варто відварити 10-15 хв. Смажать, сушать.
Примітки
- ↑ Моховик оксамитовий: опис, чи можна їсти, правила збору, фото (рос.). 17 березня 2021. Процитовано 4 червня 2023.
Посилання
Thomas Rödig: Die europäischen Arten der Gattungen Xerocomus s. str. und Xerocomellus nach dem Gattungskonzept von Šutara 2008 sowie Abgrenzung zu verwandten europäischen Gattungen und Arten[недоступне посилання з червня 2019]. 2011, abgerufen am 19. Februar 2012 (PDF; 215 KB, 21 Seiten).
|
Це незавершена стаття з мікології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).