Двохідка анатолійська
| ?Blanus strauchi | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1) | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Ядерні (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Підтип: | Черепні (Craniata) |
| Інфратип: | Хребетні (Vertebrata) |
| Клас: | Плазуни (Reptilia) |
| Ряд: | Лускаті (Squamata) |
| Підряд: | Amphisbaenia |
| Родина: | Бланусові (Blanidae) |
| Рід: | Бланус (Blanus) |
| Вид: | Blanus strauchi |
| Біноміальна назва | |
| Blanus strauchi (Bedriaga, 1884) | |
 | |
| Синоніми | |
| Amphisbaena strauchi | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Blanus strauchi |
 Віківиди: | Blanus strauchi |
 EOL: | 795592 |
 МСОП: | 157272 |
| Fossilworks: | 374166 |
Двохідка анатолійська[1] (Blanus strauchi[2]) — вид амфісбен родини бланусових (Blanidae). Один із 7 видів роду[3]. Поширений переважно в Західній Азії. Мешканець середземноморських рівнинних та гірських ландшафтів. Описано 2 підвиди[4].
Інші назви: бланус Штрауха, бланус анатолійський, амфісбена турецька.
Опис
Невелика безнога рептилія із струнким, витягнутим тілом до 30 см завдовжки (L. + L.cd.). Хвіст (L.cd.) короткий, становить близько 1/10 довжини тулуба з головою (L.); його кінець затуплений, нагадує передню частину тіла, що часто вводить в оману хижаків. Голова невелика, більш-менш трикутна, заокруглена на кінці, відділена від тулуба борозенкою, що нагадує комір. Верхня щелепа заходить за нижню; щелепи озброєні дрібними зубами. Очі занурені під шкіру, крихітні, малопомітні, чорного кольору.
Тіло вкрите прямокутними лусками, зібраними в кільця, чим нагадує дощового черв'яка. Боками проходить поздовжня борозда, вкрита дрібнішою лускою. Голова зверху вкрита великими міцними щитками.
Забарвлення тіла варіює від рожевого до фіолетового, іноді сіре.
Поширення
Вид поширений у Туреччині, Греції, Сирії, Північному Іраку, у тому числі на островах Егейського моря (Родос, архіпелаг Додеканес, Кастелорізо).
Місця проживання
Населяє різноманітні середземноморські ландшафти, від рівня моря до середньогір'їв, віддаючи перевагу ділянкам з розрідженою деревно-чагарниковою рослинністю і пухкими ґрунтами, де амфісбена може легко заритися. Не уникає орних земель та пасовищ з багатими на гумус ґрунтами. У межах ареалу є досить звичайним видом. У гори піднімається до висоти близько 1800 м н. р. м,
Особливості біології
Веде підземний спосіб життя, проводячи більшу частину життя під землею, іноді перебуває під камінням, особливо навесні та взимку. Часто ховається в мурашниках. На поверхню вибирається вночі або під час дощу, іноді перетинаючи автомобільні дороги. Стривожена, може закріплюватись хвостом на коренях або стеблах рослин. При упійманні енергійно звивається й кусається.
Бланус Штрауха належить до яйцекладних плазунів. Парування відбувається з лютого по червень. Самиці відкладають у ґрунт або в гнилу деревину 1—3 яйця.
Харчується мурахами, термітами, личинками інших комах та багатоніжками.
Охорона
Стан більшості природних популяцій виду в межах ареалу залишається більш-менш стабільним. Саме тому він, згідно Червоного списку МСОП, отримав охоронний статус «відносно благополучний вид»[2]. В Європі вид охороняється і занесений до Додатку ІІІ Бернської конвенції (охоронна категорія: вид підлягає охороні).
Систематика
Один із 7 видів роду бланусів (Blanus). Популяції з Лівану останнім часом відносять до другого виду, Blanus alexandri[3].
Станом на 2024 рік описано 2 підвиди[4]:
- Blanus strauchi strauchi;
- Blanus strauchi bedriagae.
Примітки
- ↑ PESI portal - Blanus strauchi Bedriaga, 1884. www.eu-nomen.eu. Процитовано 9 листопада 2024.
- ↑ а б Blanus strauchi в Червоному списку МСОП
- ↑ а б The Reptile Database: Blanidae
- ↑ а б The Reptile Database: Blanus strauchi
Література
- Field Guide to the Amphibians and Reptiles of Britain and Europe / Jeroen Speybroeck, Wouter Beukema, Bobby Bok and Jan Van Der Voort. London-New York: Bloomsbure, 2016. 432 рр. (p. 347—349). ISBN 978-1-4081-5459-5
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).