Блекфейс

Блекфейс (англ. blackface - «чорне обличчя») — це термін, яким називають темний театральний грим, що імітує зовнішність афроамериканців. Початково такий грим використовували саме білошкірі актори для зображення темношкірих людей. Як правило, останніх у таких виставах висміювали та поширювали про них негативні стереотипи.

Походження

Немає єдиної думки щодо того, коли з'явилась практика блекфейсу. Професорка Університету штату Аризона Аяна Томпсон пов'язує її появу зі сценічними постановками Середньовічної Європи, що були містичного характеру чи з елементами дива. Таким чином люди зображали зіпсовані душі, демонів і дияволів^[1].

У театральних постановах часів королеви Єлизавети I та короля Якова I (VI) білі люди часто зображали темношкірих персонажів, особливо в Отелло^[2]. Однак у творах цього періоду немає карикатури на нібито вроджені риси темношкірих людей, характерні для блекфейсу.

У США

Традиція використання блекфейсу білими акторами мігрувала до американських колоній наприкінці XVIII століття. Отелло була однією з найпопулярніших п’єс на колоніальній американській сцені, але різні інші п’єси включали темношкірих персонажів, яких зображували білі актори-чоловіки^[1].

У XIX столітті з'явився новий жанр - шоу менестреля. Перша вистава була задокументована в 1830 році. Ці виступи включали сценки, монологи, пісні та танці, які нібито імітували поведінку поневолених людей або нещодавно звільнених. Жанр був задуманий як комедія і виконувався білими чоловіками. На обличчя наносили лак для взуття або палену пробку, місце навколо рота залишали незафарбованим, щоб він виглядав більшим. Часто одягали перуки. Одяг був гротескним, з брудними, зношеними або пошкодженими елементами в поєднанні з елементами, що відсилають до елегантності, такими як капелюх або рукавички. Білі чоловіки також одягалися як жінки, зображуючи їх або потворними, із чоловічими рисами, або як розпусних молодих дівчат. Жанр став настільки популярним, що в середині - кінці XX століття існували активні трупи менестрелів. "Шоу чорно-білого менестреля", наприклад, транслювалося на телебаченні BBC1 у Сполученому Королівстві до його скасування в 1978 році.

Незважаючи на те, що спочатку акторами таких вистав були білі чоловіки, згодом стали з'являтися темношкірі актори.

Популярність цього жанру почала падати в середині XX століття через активність руху за громадянські права.

У XXI столітті блекфейс вважається образливим, особливо в очах народу Сполучених Штатів, тому що це сприяло дегуманізації темношкірих.

Україна

У 2013 році телеканал «Україна» презентує українському глядачу шоу «Як дві краплі». Учасники шоу повинні були перевтілитись у відомих музикантів і виконати їхні пісні. Джеймс Брауні, Сезарія Евора, Африк Симон, Даяна Росс, Тіна Тернер, Вітні Г’юстон — усіх цих темношкірих знаменитостей українські зірки грали з обов’язковим блекфейсом^[3].

Примітки

↑ ^а ^б Thompson, Ayanna (29 квітня 2021). Blackface Is Older Than You Might Think. Smithsonian magazine (англ.).
↑ Strausbaugh, John (2007). Black Like You: Blackface, Whiteface, Insult & Imitation in American Popular Culture (англ.). Penguin. ISBN 978-1-58542-593-8.
↑ Педоренко, Марія (29 вересня 2021). Блекфейс і боротьба за борщ: у чому проблема культурної апропріації і як її розв’язати.

Див. також

[:0-1] а ^б Thompson, Ayanna (29 квітня 2021). Blackface Is Older Than You Might Think. Smithsonian magazine (англ.).

[2] Strausbaugh, John (2007). Black Like You: Blackface, Whiteface, Insult & Imitation in American Popular Culture (англ.). Penguin. ISBN 978-1-58542-593-8.

[3] Педоренко, Марія (29 вересня 2021). Блекфейс і боротьба за борщ: у чому проблема культурної апропріації і як її розв’язати.

[1]

[2]

[3]