YaChudo

Black & White

Переглядів: 0. Оновлено 04.11.2026.

Black & White
РозробникВелика Британія Lionhead Studios
ВидавецьСвіт Electronic Arts
Світ Feral Interactive (Mac)
Жанр(и)симуляційна відеогра і гра в бога Редагувати інформацію у Вікіданих
Платформа Microsoft Windows
 macOS
Дата випуску25 березня 2001 Редагувати інформацію у Вікіданих
Режим гри однокористувацький
 багатокористувацький
Творці
Ігродизайнер(и)Пітер Моліньє Редагувати інформацію у Вікіданих
Композитор(и)Рассел Шоуd Редагувати інформацію у Вікіданих
Технічні деталі
Носійкомпакт-диск Редагувати інформацію у Вікіданих
Black & White
Наступна граBlack & White 2

Black & White (укр. Чорне й біле) — відеогра в жанрі симулятора бога 2001 року, розроблена Lionhead Studios і видана Electronic Arts для Microsoft Windows у 2001 році та Feral Interactive для Mac OS у 2002 році. Black & White поєднує елементи штучного життя та стратегії. Гравець виступає в ролі бога, мета якого — перемогти Немезиса, іншого бога, що прагне захопити світ. Однією з головних тем гри є протистояння добра і зла, а моральні рішення гравця впливають на атмосферу ігрового світу. Основна ігрова механіка Black & White полягає у взаємодії гравця з істотою-аватаром, яка виконує його накази, а її особистість і поведінка змінюються залежно від ставлення до неї.

Після виходу Black & White здобула загальне визнання критиків. Рецензенти високо оцінили штучний інтелект, оригінальність і глибину гри, хоча критикували системні вимоги та помилки. Black & White отримала нагороди від кількох організацій, зокрема Британської академії телебачення та кіномистецтва, Академії інтерактивних мистецтв і наук і Книги рекордів Гіннеса, за складність реалізованого в ній штучного інтелекту. Продажі гри перевищили два мільйони копій.

Ігровий процес

Гравець бере на себе роль бога, який править кількома островами, населеними різними племенами. Взаємодія з навколишнім середовищем відбувається за допомогою анімованої руки, зображеної на екрані. Нею можна кидати людей і предмети, торкатися будинків, щоб розбудити їхніх мешканців, творити чудеса та виконувати інші дії[1]. Важливими сюжетними предметами є золоті й срібні сувої. Золоті сувої запускають значущі події, зокрема ті, що стосуються основного сюжету, а срібні пропонують другорядні завдання, за виконання яких гравець отримує винагороду[2].

Майже кожна дія гравця, як і його бездіяльність, впливає на те, як його оцінюють послідовники. Вони можуть вважати його добрим або злим богом чи займати проміжну позицію. Від цього залежать вигляд землі, інтерфейс, зокрема рука, та музичний супровід. Храм доброго бога має яскраве забарвлення, тоді як храм злого бога оформлений так, щоб викликати страх[3][4]. Гравцеві не обов’язково постійно чинити лише добрі або лише злі вчинки: поєднання обох типів дій дає змогу зберігати нейтралітет. У гравця є два порадники — добрий і злий, — які намагаються переконати його діяти відповідно до своїх моральних принципів[5][6].

Одним із важливих завдань є розширення поселень шляхом будівництва споруд і збільшення кількості жителів. До найважливіших споруд належать будинки, центр селища, у якому відображаються бог, що контролює поселення, та доступні чудеса, а також склад селища, де зберігаються ресурси й відображаються бажання жителів. Будівлі створюють у майстерні після отримання креслень[7]. Чудеса світу — це особливі споруди, які надають певні переваги. Жителі належать до одного з восьми племен, наприклад скандинавського, кельтського або японського, кожне з яких має власне чудо світу[8]. Жителям можна доручати конкретні завдання, як-от рибальство або створення сім’ї[9]. Якщо храм знищено, гравець програє[10]. Під час нападу храм передає отриману шкоду спорудам і послідовникам свого бога, захищаючи себе. Вразливими є лише ті храми, боги яких не мають послідовників[11].

Навколо храму розташовані місця для поклоніння, де жителі генерують енергію, необхідну для творення чудес. Щоб поклонятися, жителям потрібні їжа, лікування або відпочинок. Кількість тих, хто поклоняється, регулюється в центрі селища, а доступні чудеса залежать від тих, які відкриті в поселеннях гравця[12]. Чудеса дають змогу створювати їжу або деревину, лікувати людей і створювати щити для захисту певної території[13]. Їх також можна творити за допомогою пристроїв для застосування чудес, які часто видають як винагороду за виконання завдань зі срібних сувоїв. Такі пристрої дають змогу застосовувати чудеса без поклоніння жителів[14]. Чудеса, як і більшість інших дій, можна використовувати лише в межах сфери впливу гравця. Її можна розширити, збільшуючи населення власних поселень або захоплюючи чужі[15]. Чудеса можна вибирати в храмі чи центрі селища або активувати певними жестами руки[16]. Енергію також можна отримувати, приносячи живих істот у жертву на вівтарі[17].

Загальна мета кожного рівня — встановити контроль над усіма поселеннями на острові. Для цього потрібно переконати жителів повірити в гравця. Їх можна схилити на свій бік різними способами: від допомоги в повсякденних справах до залякування вогняними кулями й грозами з блискавками[18]. Щоб справити враження на жителів, можна використовувати артефакти — особливі предмети, що світяться кольором свого власника, — а також учнів-місіонерів[19]. Однак жителі втомлюються від повторюваних спроб переконати їх. Наприклад, якщо над ними надто часто пролітатимуть валуни, цей прийом перестане діяти. Тому гравцеві доводиться використовувати різні методи, щоб навернути поселення на свою віру[20].

У грі є режим сутичок, у якому гравці змагаються з іншими богами за контроль над островом, багатокористувацький режим через локальну мережу (LAN) або онлайн-сервіс, а також «Майданчик бога» (англ. The God's Playground), де можна тренуватися й опановувати різні аспекти ігроладу. У багатокористувацькому режимі доступні режими смертельного бою та спільної гри[21][22]. У спільному режимі гравці керують однією істотою[23]. Black & White також має функцію імпорту реальних погодних умов[24].

Сюжет

Гравець починає гру на острові в ролі нового бога, який виник завдяки молитвам однієї родини. Після того як бог рятує їхнього сина від акул, вдячна родина приводить його до свого селища. Згодом гравець знаходить велику істоту — лева, ведмедя або вівцю, залежно від вибору істоти, — відому як Провідник. Вона розповідає про свого колишнього господаря, бога на ім’я Немезис, який прагне стати єдиним справжнім богом і знищити всіх інших, щоб безроздільно панувати над світом. Провідник розповідає гравцеві про Кредо — джерело енергії, здатне знищувати богів. Дізнавшись про це, Немезис знищує свою колишню істоту й нападає на селище. Незабаром відкривається загадковий вихор, і гравець проходить крізь нього, щоб утекти від Немезиса. Він опиняється на другому острові, де його зустрічає інший бог — Хазар. Той пояснює, що саме він відкрив вихор, і просить допомогти йому в боротьбі з іншим богом, Летісом, підлеглим Немезиса. Натомість Хазар обіцяє надати ресурси для відбудови селища.

Згодом Немезис знищує Хазара та його істоту, а також викрадає його частину Кредо. Після цього Летіс викрадає істоту гравця й переносить її через вихор, який, на відміну від попередніх, автоматично закривається. На третій землі істоту утримують у нерухомому стані три магічні стовпи. Щоб звільнити її, гравець має навернути на свою віру місцеві поселення й не допустити, щоб вони знову відвернулися від нього. Для цього можна спалювати невіруючих і використовувати зграю вовків. Після звільнення істоти Летіс благає гравця не захоплювати його останнє селище, віддає йому частину Кредо та відкриває вихор. Гравець повертається на першу землю, яка тепер проклята Немезисом: із неба падають вогняні кулі й б’ють блискавки. Після знищення трьох каменів-охоронців прокляття знімається, прокляте селище звільняється, а гравець отримує частину Кредо, що там зберігалася. Після цього з’являється Немезис і запрошує гравця до свого володіння. На останньому острові Немезис проклинає істоту гравця, через що вона поступово змінює моральну орієнтацію, зменшується в розмірах і слабшає. Коли гравець здобуває останню частину Кредо, він знищує Немезиса й залишається єдиним богом у світі[25][26].

Сприйняття

За даними вебсайту-агрегатора рецензій на відеоігри Metacritic, критики одностайно високо оцінили Black & White[27].

Примітки

  1. ↑ Prima Guide, стор. 9, 12.
  2. ↑ Clue Book, стор. 12.
  3. ↑ Clue Book, стор. 5, 17.
  4. ↑ Final Hours, стор. 13.
  5. ↑ Clue Book, стор. 4.
  6. ↑ Manual, стор. 1, 11.
  7. ↑ Prima Guide, стор. 30–41.
  8. ↑ Prima Guide, стор. 39.
  9. ↑ Prima Guide, стор. 50–60.
  10. ↑ Prima Guide, стор. 26–29.
  11. ↑ Manual, стор. 14.
  12. ↑ Prima Guide, стор. 26, 33, 63.
  13. ↑ Prima Guide, стор. 64–75.
  14. ↑ Prima Guide, стор. 38.
  15. ↑ Prima Guide, стор. 17.
  16. ↑ Prima Guide, стор. 33, 35, 64.
  17. ↑ Clue Book, стор. 31.
  18. ↑ Prima Guide, стор. 16, 43.
  19. ↑ Prima Guide, стор. 42, 43, 56.
  20. ↑ Prima Guide, стор. 43, 44.
  21. ↑ Prima Guide, стор. 6, 7.
  22. ↑ Clue Book, стор. 10.
  23. ↑ Manual, стор. 44.
  24. ↑ Molyneux, Peter (13 червня 2001). Postmortem: Lionhead Studios' Black & White. Gamasutra (англ.). Архів оригіналу за 22 вересня 2016. Процитовано 16 червня 2016.
  25. ↑ Prima Guide, стор. 113–195.
  26. ↑ Clue Book, стор. 2-8.
  27. ↑ а б Black & White for PC Reviews. Metacritic. CBS Interactive Inc. Архів оригіналу за 25 жовтня 2015. Процитовано 27 вересня 2015.
  28. ↑ House, Michael L. Black & White – Review. AllGame. Архів оригіналу за 15 листопада 2014. Процитовано 21 січня 2016.
  29. ↑ Ardai, Charles (Червень 2001). Black & White. Computer Gaming World. № 203. с. 74, 78. ISSN 0744-6667.
  30. ↑ Edge staff (Квітень 2001). Black & White Review. Edge. № 96. Архів оригіналу за 28 червня 2012. Процитовано 21 січня 2016.
  31. ↑ Brogger, Kristian (Червень 2001). Black and White. Game Informer. № 98. Архів оригіналу за 1 лютого 2008. Процитовано 21 січня 2016.
  32. ↑ Jake The Snake (28 березня 2001). Black & White Review for PC on GamePro.com. GamePro. Архів оригіналу за 7 лютого 2005. Процитовано 21 січня 2016.
  33. ↑ Silverman, Ben (Квітень 2001). Black And White Review. Game Revolution. Архів оригіналу за 27 січня 2016. Процитовано 21 січня 2016.
  34. ↑ Kasavin, Greg (30 березня 2001). Black & White Review. GameSpot. Архів оригіналу за 6 грудня 2014. Процитовано 7 серпня 2014.
  35. ↑ Wessel, Craig (20 квітня 2001). Black & White. GameSpy. с. 3. Архів оригіналу за 8 лютого 2005. Процитовано 21 січня 2016.
  36. ↑ Snackdawg (9 квітня 2001). Black & White Review – PC. GameZone. Архів оригіналу за 13 лютого 2008. Процитовано 21 січня 2016.
  37. ↑ Blevins, Tal (27 березня 2001). Black & White Review. IGN. Архів оригіналу за 22 серпня 2014. Процитовано 7 серпня 2014.
  38. ↑ Preston, Jim (Червень 2001). Finals. Next Generation. Т. 4, № 6. Imagine Media. с. 74—76.
  39. ↑ Kuo, Li C. (Червень 2001). Black & White. PC Gamer. с. 52. Архів оригіналу за 15 березня 2006. Процитовано 21 січня 2016.
  40. ↑ Lee, Ed (4 травня 2001). Black and White (PC) Review. X-Play. Архів оригіналу за 30 січня 2004. Процитовано 21 січня 2016.
  41. ↑ Saltzman, Marc (18 квітня 2001). Black & White. The Cincinnati Enquirer. Архів оригіналу за 1 жовтня 2007. Процитовано 21 січня 2016.
  42. ↑ Ryan, Michael E. (30 квітня 2001). Do-It-Yourself Deities (Black & White Review). Playboy. Архів оригіналу за 6 січня 2002. Процитовано 21 січня 2016.
  43. ↑ Karls, Alex (16 квітня 2001). Black & White by Electronic Arts. Gamezilla. Архів оригіналу за 17 червня 2001. Процитовано 23 травня 2016.
  44. ↑ Pierce, Kit (21 січня 2002). Inside Mac Games Review: Black & White. Inside Mac games. Архів оригіналу за 3 червня 2016. Процитовано 23 травня 2016.
  45. ↑ Pullin, Keith (Березень 2001). Black & White. PC Zone. № 100. Dennis Publishing. с. 50, 53. ISSN 0967-8220. Процитовано 18 червня 2016.
  46. ↑ Steve Bauman (11 квітня 2001). Black & White Peter Molyneux merges Populous and Pokémon with fascinatingly flawed results. Computer Games Magazine. Архів оригіналу за 16 лютого 2003. Процитовано 5 липня 2016.
  47. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою "MaximRev" не вказано текст

Джерела

  • Evans, Dean (2001). Black & White Prima's Official Strategy Guide. Prima Games. ISBN 978-0-7615-3593-5.
  • Burakku ando howaito koushiki kurū bukku ブラック&ホワイト公式クルーブック [Black & White Official Clue Book] (яп.). Locus. 5 серпня 2001. ISBN 978-4-89814-258-5.
  • Black & White Instruction Manual (вид. PC). Lionhead Studios. 2001.
  • Geoff Keighley. The Final Hours of Black & White. GameSpot. Архів оригіналу за 4 лютого 2002. Процитовано 5 липня 2016.
  • James Leach; Christian Bravery (2001). The Making of Black & White. Prima Games. ISBN 978-0-7615-3625-3.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).