Коронник малий
| ?Коронник малий | |
|---|---|
 | |
 Малий коронник (підвид B. c. hypoleucus, Боніту, Мату-Гросу-ду-Сул, Бразилія) | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Ядерні (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Інфратип: | Хребетні (Vertebrata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Піснярові (Parulidae) |
| Рід: | Коронник (Basileuterus) |
| Вид: | Коронник малий |
| Біноміальна назва | |
| Basileuterus culicivorus (Deppe, 1830) | |
 Ареал виду | |
| Підвиди | |
| (див. текст) | |
| Синоніми | |
| Sylvia culicivora | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Basileuterus culicivorus |
 Віківиди: | Basileuterus culicivorus |
 ITIS: | 554142 |
 МСОП: | 103801509 |
 NCBI: | 85526 |
Коронник малий[2] (Basileuterus culicivorus) — вид горобцеподібних птахів родини піснярових (Parulidae). Мешкає в Мексиці, Центральній і Південній Америці. Виділяють низку підвидів, деякі з них іноді вважаються окремими видами. Формує надвид зі смугастоголовим коронником.
Опис
Довжина птаха становить 12,5-12,7 см, вага 10 г. Забарвлення верхньої частини тіла варіюється від світло-коричневого до сіро-зеленого, забарвлення нижньої частини тіла світло-сіре, світло-коричневе або світло-жовте. Над очима світлі брови, тім'я чорне зі смугою, колір якої варіюється від жовтого до рудувато-коричневого.
Систематика і таксономія
Виділяють чотирнадцять підвидів:[3]
- B. c. flavescens Ridgway, 1902 — центрально-західна Мексика;
- B. c. brasierii (Giraud Jr, 1841) — північно-східна, східна Мексика;
- B. c. culicivorus (Deppe, 1830) — південна Мексика, Гватемала, Гондурас, Беліз, Нікарагуа, північ Коста-Рики;
- B. c. godmani Berlepsch, 1888 — центральна і південна Коста-Рика, західна Панама;
- B. c. occultus Zimmer, JT, 1949 — західна Колумбія;
- B. c. austerus Zimmer, JT, 1949 — центральна Колумбія;
- B. c. indignus Todd, 1916 — північна Колумбія;
- B. c. cabanisi Berlepsch, 1879 — північно-східна Колумбія, північно-західна Венесуела;
- B. c. olivascens Chapman, 1893 — північно-східна і північна Венесуела, острів Тринідад;
- B. c. segrex Zimmer, JT & Phelps, 1949 — південна Венесуела, західна Гаяна, північна Бразилія;
- B. c. auricapilla (Swainson, 1838) — центральна і східна Бразилія;
- B. c. azarae Zimmer, JT, 1949 — південно-східна і східна Бразилія, Парагвай, Уругвай, північна Аргентина;
- B. c. viridescens Todd, 1913 — східна Болівія;
- B. c. hypoleucus Bonaparte, 1850 — цпівденно-західна Бразилія, північно-східний Парагвай.
Підвиди діляться на три великі алопатричні групи. До групи "culicivorus" належать перші чотири вище перераховані підвиди, які мешкають в Мексиці і Центральній Америці. До групи "cabanisi" належать підвиди B. c. occultus, B. c. austerus, B. c. indignus і B. c. cabanisi, що мешкають в Колумбії і Венесуелі. До групи "auricapilla" належать останні шість підвидів. Деякими дослідниками ці групи розглядаються як окремі види :Basileuterus culicivorus[1], Basileuterus cabanisi[4] і Basileuterus auricapilla[5].
Коронник світлочеревий[2] (Basileuterus hypoleucus) довгий час вважався окремим видом. Однак за результатами молекулярно-філогенетичного дослідження він був визнаний підвидом малого коронника B. c. hypoleucus.[6][7]
Екологія і поведінка
Малі коронники живуть у тропічних і субтропічних сухих і вологих рівнинних лісах, на плантаціях і в чагарникових заростях на висоті від 300 до 2150 м над рівнем моря. Харчуються комахами і павуками. Гнізда кулеподібні з бічним входом, розміщується серед палого листя на землі. В кладці 2-4 яйця білого кольору. Інкубаційний період триває 14-17 днів.
Примітки
- ↑ а б BirdLife International (2016). Basileuterus culicivorus. Архів оригіналу за 20 липня 2021. Процитовано 20 липня 2021.
- ↑ а б Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ F. Gill, D. Donsker & P. Rasmussen (red.). New World warblers, mitrospingid tanagers (англ.). IOC World Bird List (v10.2). Процитовано 20 січня 2021.
- ↑ BirdLife International (2016). Basileuterus cabanisi. Архів оригіналу за 20 липня 2021. Процитовано 20 липня 2021.
- ↑ BirdLife International (2016). Basileuterus auricapilla. Архів оригіналу за 20 липня 2021. Процитовано 20 липня 2021.
- ↑ Lovette, I. J. et al. 2010. A comprehensive multilocus phylogeny for the wood-warblers and a revised classification of the Parulidae (Aves). Molecular Phylogenetics and Evolution 57: 753–770.
- ↑ Vilaca, S. T., and F. R. Santos. 2010. Biogeographic history of the species complex Basileuterus culicivorus (Aves, Parulidae). Molecular Phylogenetics Evolution 57: 585–597.
Джерела
- Jon Curson, David Quinn, David Beadle: New World Warblers. Helm, London 1994, ISBN 0-7136-3932-6
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).