Марена італійська
| ?Марена італійська | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Ядерні (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Променепері (Actinopterygii) |
| Ряд: | Коропоподібні (Cypriniformes) |
| Родина: | Коропові (Cyprinidae) |
| Підродина: | Вусачеві (Barbinae) |
| Рід: | Barbus |
| Вид: | Марена італійська |
| Біноміальна назва | |
| Barbus plebejus Bonaparte, 1839 | |
 | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Barbus plebejus |
 EOL: | 356687 |
 ITIS: | 688700 |
 МСОП: | 2568 |
 NCBI: | 117137 |
Марена італійська[2] (Barbus plebejus) — вид коропоподібних риб родини коропових (Cyprinidae).
Опис
Риба завдовжки до 70 см, вагою до 6 кг. Зазвичай вид набагато менший. Риба має довге і струнке тіло, з ротом, оснащеним характерними чотирма вусами. Вона має зеленувату спинку з чорними крапками, боки з численними дрібними крапками, білуватий живіт, парні плавці з сірим відтінком і колючий спинний промінь.
Поширення
Вид поширений на півночі Італії в басейні річки По (включаючи південну частину Швейцарії), басейни всіх річок на півночі Італії, басейни річок Соча (Словенія, Італія), Драгоня (Словенія, Хорватія) та в хорватських річках аж до річки Крка. Також трапляється в озерах. Вид був інтродукований у багатьох річках центральної Італії для риболовлі.
Спосіб життя
Мешкає в проточних водах, рідше у прозорих озерах. Харчується дрібними безхребетними, дрібною рибою та (рідше) рослинами. Сезон розмноження триває у квітні-липні. Нереститься на гравійному дні.
Охорона
На більшій частині ареалу стан природних популяцій виду залишається більш-менш стабільним. Але в окремих регіонах спостерігається тенденція до зниження чисельності популяції виду. Тому марена італійська занесена до Директиви Європейського Союзу 92/43/ЄС «Про збереження природних оселищ та видів природної фауни і флори» (Додаток II. Види рослин і тварин, що становлять особливий інтерес для Європейського Союзу, збереження яких потребує створення територій особливої охорони).[2]
Примітки
- ↑ Freyhof, J. (2011) Barbus plebejus: інформація на сайті МСОП (англ.) 23 червня 2021
- ↑ а б О. О. Кагало та Б. Г. Проць. ОСЕЛИЩНА КОНЦЕПЦІЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ: БАЗОВІ ДОКУМЕНТИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ [Архівовано 21 січня 2022 у Wayback Machine.].: — Львів. 2012. с. 52
Посилання
|
Це незавершена стаття про Коропоподібних. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).