Філідор бурочеревий
| ?Філідор бурочеревий | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Горнерові (Furnariidae) |
| Рід: | Філідор-лісовик (Automolus) |
| Вид: | Філідор бурочеревий |
| Біноміальна назва | |
| Automolus virgatus (Lawrence, 1867) | |
 Ареал виду | |
| Підвиди | |
| (Див. текст) | |
| Синоніми | |
| Philydor virgatus Philydor subulatus virgatus Hyloctistes subulatus virgatus Hyloctistes virgatus Automolus subulatus virgatus | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Automolus virgatus |
 Віківиди: | Automolus virgatus |
 МСОП: | 103672251 |
Філідо́р бурочеревий[2] (Automolus virgatus) — вид горобцеподібних птахів родини горнерових (Furnariidae). Мешкає в Центральній і Південній Америці. Раніше вважався конспецифічним з рископерим філідором[3].
Опис
Довжина птаха становить 17-18 см, вага 24-32 г. Верхня частина тіла оливково-коричнева, тім'я дещо темніше. Тім'я, шия і спина поцятковані охристими плямами. Крила і хвіст рудуваті. Горло світло-охристе, нижня частина тіла тьмяно-бурувата, груди поцятковані жовтуватими плямами.
Підвиди
Виділяють чотири підвиди:[4]
- A. v. nicaraguae (Miller, W & Griscom, 1925) — схід Нікарагуа, спостерігався на сході Гондурасу;
- A. v. virgatus (Lawrence, 1867) — Коста-Рика і західна Панама (на схід до Вераґуасу);
- A. v. assimilis Berlepsch & Taczanowski, 1884 — східна Панама (на схід від Колону), західна Колумбія і західний Еквадор (на південь до Асуаю і Ель-Оро);
- A. v. cordobae (Meyer de Schauensee, 1960) — північно-західна Колумбія.
Поширення і екологія
Буррочереві філідори мешкають в Нікарагуа, Коста-Риці, Панамі, Колумбії і Еквадорі. Вони живуть в підліску вологих тропічних лісів. Зустрічаються на висоті до 1700 м над рівнем моря, переважно на висоті до 1100 м над рівнем моря.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Automolus virgatus.
- ↑ Automolus virgatus у базі Avibase.
- ↑ Ridgely, Robert S.; Tudor, Guy (2009). Birds of South America: Passerines. Helm Field Guides. London: Christopher Helm. с. 306. ISBN 978-1-408-11342-4.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Ovenbirds, woodcreepers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 26 лютого 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).