Auricularia heimuer

Auricularia heimuer
Auricularia heimuer
Коротка назва	A. heimuer
Наукова назва таксона	Auricularia heimuer F.Wu, B.K.Cui & Y.C.Dai, 2014
Таксономічний ранг	вид
Батьківський таксон	Auricularia
Вернакулярна назва	黑木耳 і 木耳
Їстівність	їстівні гриби і фунготерапія
Ареал таксона	Хайнань

Чорне дерев'яне вухо (Auricularia heimuer) — вид грибів ряду Auriculariales. Його комерційно вирощують у Китаї. Раніше цей вид відносили до європейської Auricularia auricula-judae, але невідомо, чи вона зустрічається у Східній Азії. Auricularia heimuer є популярним інгредієнтом багатьох китайських страв, таких як гострий і кислий суп, а також використовується в традиційній китайській медицині.

Таксономія

Auricularia heimuer була описана в 2014 році в результаті молекулярного дослідження на основі кладистичного аналізу послідовностей ДНК диких і культивованих видів Auricularia в Китаї. Це дослідження показало, що найчастіше культивований вид раніше неправильно визначали як Auricularia auricula-judae, вид з Європи, а натомість був окремим і відмінним видом, обмеженим Східною Азією. Його назвали Auricularia heimuer на основі китайської народної назви гриба: heimuer (黑木耳) чорне дерев'яне вухо.

Опис

Плодові тіла драглисті, мають форму вуха і з боків прикріплені до деревини. 120 мм завдовжки і 1,5 мм завширшки. Верхня поверхня тонко опушена, у свіжому вигляді від жовто-коричневого до червонувато-коричневого, у сухому — сіро-коричнева. Колір культивованих екземплярів часто темніший. Нижня сторона, яка утворює спори, гладка або з легкими прожилками, рожево-коричнева, коли свіжа, пурпурно-сіра, коли суха.

Поширення

Auricularia heimuer — вид, який спричинює гниття деревини, зазвичай зустрічається на мертвій або впалій деревині широколистяних дерев. У дикій природі живе найчастіше на дубі (Quercus), рідше на інших широколистяних деревах. У культивуванні його іноді вирощують на широколистяних колодах, частіше на середовищах, які містять тирсу.

Вид зустрічається в помірних зонах північного Китаю, а також відомий на Далекому Сході Росії, в Кореї та Японії.

Використання

Кулінарія

Китай: використання виду Auricularia, ймовірно A. heimuer, як їжі та ліків було зареєстровано 2000 років тому в китайській медичній книзі «Збірник матерії медики Шеннонга». Види культивувалися в Китаї ще за часів династії Тан (618—907). Лі Шичжень у своїй праці Pen Tsao Kang Mu пише: «Покладіть розпарені висівки на колоди, накрийте соломою, дерев'яне вухо виросте». Гриб широко використовується як інгредієнт для солоних страв, а також його готують і подають у вигляді салату з овочами та приправами. Суп, який містить цей вид, використовували в медицині для лікування застуди та гарячки, вважали, що він знижує тепло тіла. Відповідно до публікації 2010 року, річне виробництво видів Auricularia у всьому світі є четвертим за величиною серед усіх промислово культивованих кулінарних і лікарських грибів. Орієнтовний річний обсяг виробництва в Китаї в 2013 році становив 4,75 мільярда кг (свіжа вага) вартістю близько чотирьох мільярдів доларів США.

Японія: в Японії гриб, відомий як «кікураге» (キクラゲ) (букв. «деревна медуза»), зазвичай подрібнюють і використовують як начинку для рамену.^[4]

Корея: Комерційно культивований і називається «хен-могі» (흑목이), гриб зазвичай використовується в чапчхе.^[5]

Примітки

↑ Index Fungorum
↑ ^а ^б Catalogue of Life in Taiwan — 2003.
↑ ^а ^б ^в ^г (not translated to zh) 中国海南热带雨林国家公园食药用菌多样性, Diversity of edible and medicinal fungi from National Park of Hainan Tropical Rainforest, China // Mycosystema — 2025. — Т. 44, вип. 7. — С. 250091. — ISSN 1672-6472 — doi:10.13346/J.MYCOSYSTEMA.250091
↑ Ramen Noodles, a Guide to the Popularised Japanese Dish. Honest Food Talks (брит.). 27 липня 2019. Процитовано 3 листопада 2020.
↑ Benayoun, Mike (27 березня 2020). North Korea: Japchae. 196 flavors (амер.). Процитовано 3 листопада 2020.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q7094076_citetype_Q4117139_citetype_Q7689673"_data-entity-id="Q1860469">Index_Fungorum<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q1860469]]</div>-1] Index Fungorum

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q4117139_citetype_Q7094076"_data-entity-id="Q26218155">Catalogue_of_Life_in_Taiwan<span_class="wef_low_priority_links">_—_2003.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q26218155]]</div>-2] а ^б Catalogue of Life in Taiwan — 2003.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q13442814_citetype_Q660369"_data-entity-id="Q136823997"><i_class="wef_low_priority_links">[[:d:Q88828303|''(not_translated_to_zh)'']]</i>_[https://manu40.magtech.com.cn/Jwxb/CN/10.13346/j.mycosystema.250091_中国海南热带雨林国家公园食药用菌多样性,_Diversity_of_edible_and_medicinal_fungi_from_National_Park_of_Hainan_Tropical_Rainforest,_China]_//_''[[:d:Q15760108|Mycosystema]]''<span_class="wef_low_priority_links">_—_2025._—_Т.&nbsp;44,_вип.&nbsp;7._—_С.&nbsp;250091._—_ISSN_[https://www.worldcat.org/issn/1672-6472_1672-6472]_—_[http://dx.doi.org/10.13346/J.MYCOSYSTEMA.250091_doi:10.13346/J.MYCOSYSTEMA.250091]</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q15760108]][[d:Track:Q88828303]][[d:Track:Q136823997]]</div>-3] а ^б ^в ^г (not translated to zh) 中国海南热带雨林国家公园食药用菌多样性, Diversity of edible and medicinal fungi from National Park of Hainan Tropical Rainforest, China // Mycosystema — 2025. — Т. 44, вип. 7. — С. 250091. — ISSN 1672-6472 — doi:10.13346/J.MYCOSYSTEMA.250091

[4] Ramen Noodles, a Guide to the Popularised Japanese Dish. Honest Food Talks (брит.). 27 липня 2019. Процитовано 3 листопада 2020.

[5] Benayoun, Mike (27 березня 2020). North Korea: Japchae. 196 flavors (амер.). Процитовано 3 листопада 2020.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]