Armillaria fuscipes
| ?Armillaria fuscipes | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Ядерні (Eukaryota) |
| Царство: | Гриби (Fungi) |
| Відділ: | Базидіомікотові (Basidiomycota) |
| Клас: | Агарикоміцети (Agaricomycetes) |
| Порядок: | Агарикальні (Agaricales) |
| Родина: | Фізалакрієві (Physalacriaceae) |
| Рід: | Armillaria |
| Вид: | A. fuscipes |
| Біноміальна назва | |
| Armillaria fuscipes Petch (1909) | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Armillaria fuscipes |
 EOL: | 1030597 |
 NCBI: | 108572 |
| MB: | 145388 |
| IF: | 145388 |
Armillaria fuscipes — фітопатоген, що спричиняє арміляріозну кореневу гниль у сосон (Pinus), кавових рослин, чаю та різноманітних листяних порід дерев. Поширений у Південно-Африканській Республіці.[1] Міцелій гриба біолюмінесцентний.[2]
Хазяї та симптоми
Арміляріозна коренева гниль — хвороба, що вражає широке коло дерев і спричиняється кількома видами з комплексу видів Armillaria. Armillaria spp. належать до базидіальних грибів. Симптоми Armillaria spp. можуть значно відрізнятися через широке коло хазяїв і різні види патогена. Хазяями саме Armillaria fuscipes є тропічні представники роду Pinus, Camellia sinensis (чай) та представники роду Coffea.[3] Загальні симптоми A. fuscipes включають затримку росту рослини, зрідження листя та хлороз листків.[4] У хазяїв роду Pinus, таких як Pinus elliottii, P. kesiya, P. patula, P. taeda, поширеним симптомом також є хлороз хвої ураженої рослини.[5] Ознаками цього патогена є білі віяла гіф, що ростуть між корою та деревиною уражених дерев, а також чорний міцеліальний тяж, або ризоморф гриба, що обплітає сіткою кореневу систему.[6] Міцелій A. fuscipes біолюмінесцентний, а ризоморф використовується для перенесення поживних речовин на великі відстані з метою утворення плодових тіл, а також для зараження інших дерев. Плодові тіла — це бурі й білі гриби, що виростають біля основи дерева. Розтріскування кори та витікання смоли біля основи дерева — інші симптоми, що спостерігаються переважно в хазяїв роду Pinus.
Значення
Арміляріозна коренева гниль, спричинена A. fuscipes, може призводити до загибелі багатьох видів роду Pinus, місцевих для Південно-Африканської Республіки. Хвороба може поширюватися з одного дерева на багато інших і призводити до утворення ділянок мертвих дерев значної площі.[5] A. fuscipes є основною причиною арміляріозної кореневої гнилі чаю в Кенії та виявлена в інших африканських країнах. Це має суттєве економічне значення для чайної промисловості в країнах, де патоген поширений, особливо з огляду на його широке розповсюдження в Африці — від Південно-Африканської Республіки до Ефіопії на півночі.[3] Кенія є найбільшим виробником чаю в Африці, на який припадає 17–20 % доходів від експорту.[7] Спосіб поширення хвороби та її симптоми, які значно впливають на врожайність, роблять її важливою хворобою для контролю, насамперед у місцях, де уражені нею рослини мають економічне значення. A. fuscipes здатна вражати й кавові рослини, проте переважно уражує насадження чаю.
Контроль
Контролювати A. fuscipes складно, оскільки усунення патогена за допомогою фунгіцидів не є простим завданням. Хоча фумігація рослин є одним із варіантів боротьби, вона застосовується нечасто, оскільки багато фумігантів, зокрема метилбромід, заборонені через їхню надзвичайну токсичність і шкідливий вплив на довкілля. Іншим варіантом зменшення інокулюму є механічне видалення уражених пнів і рослинного матеріалу. Повністю викорінити патоген у такий спосіб складно, а сам метод є трудомістким, дорогим та інвазивним. Деякі новіші й перспективніші методи контролю включають соляризацію ґрунту та застосування Trichoderma harzianum як засобу біологічного контролю. У німецькому дослідженні встановлено, що соляризація протягом 10 тижнів підвищувала температуру ґрунту достатньо для практично повного усунення життєздатності патогена. Застосування T. harzianum було ефективним у контролі A. fuscipes на деревних видах, а в поєднанні з 5 тижнями соляризації спричиняло повну втрату життєздатності патогена.[7] Селекція на стійкість і підвищення життєвості хазяїна також є варіантами довгострокового контролю цього патогена.
Див. також
- Список видів роду Armillaria
- Список біолюмінесцентних грибів
Примітки
- ↑ Identification of the Armillaria root rot pathogen in Ethiopian plantations | Gezahgne, A., Coetzee, M. P. A., Wingfield, B. D., Wingfield, M. J., Roux, J. | Forest Pathology | Blackwell Wissenschafts-Verlag GmbH
- ↑ Mihail JD. (2015). Bioluminescence patterns among North American Armillaria species. Fungal Biology. 119 (6): 528—537. doi:10.1016/j.funbio.2015.02.004. PMID 25986550.
- ↑ а б Mwenje, E.; Wingfield, B. D.; Coetzee, M. P. A.; Nemato, H.; Wingfield, M. J. (2006). "Armillaria species on tea in Kenya identified using isozyme and DNA sequence comparisons". Plant Pathology. 55 (3): 343–350. doi:10.1111/j.1365-3059.2006.01347.x. ISSN 1365-3059.
- ↑ "Armillaria root rot". extension.umn.edu. Retrieved 2019-11-12.
- ↑ а б Tree Protection Cooperative Programme. "Armillaria Root Rot"
- ↑ "Armillaria Root Rot". www.missouribotanicalgarden.org. Retrieved 2019-11-12.
- ↑ а б Wageningen (02/11/2002). "Armillaria root rot of tea in Kenya - characterization of the pathogen and approaches to disease management"
|
Це незавершена стаття з мікології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).