YaChudo

Аква-Клавдія

Переглядів: 0. Оновлено 25.10.2026.

Аква-Клавдія
41°50′57″ пн. ш. 12°33′15″ сх. д. / 41.8490622° пн. ш. 12.5541753° сх. д.
Країна Італія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
РозташуванняРома Капіталеd Редагувати інформацію у Вікіданих
Типримський акведукd і археологічна пам'ятка Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗасновникКалігула Редагувати інформацію у Вікіданих

Аква-Клавдія. Карта розташування: Італія
Аква-Клавдія
Аква-Клавдія
Аква-Клавдія (Італія)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Аква Клавдія — давньоримський акведук I століття н. е., який був прокладений до Риму.

Історія

Разом з Аніо Ветус, Аніо Новус та Аква Марція, він вважається одним з «чотирьох великих акведуків Рима.»[2]

Опис

Маршрут Аква Клавдія
Аква Клавдія у Римі з продовженням (Арка Нерона)

Будівництво акведука було розпочато за імператора Калігули у 38 році, а завершено за правління Клавдія у 52 році[3]. Вартість будівництва становила 350.000.000 сестерціїв. 10 років по тому його перестали використовувати, і лише за 9 років під час правління Веспасіана у 71-му роботу занедбаного акведука відновили, ще через 10 років за наказом імператора Тита його також відреставрували.

З 271 року монументальна арка, що була частиною Аква Клавдія та акведука Аніо Новус, стала воротами Авреліанової стіни — Порта Маджоре.

Його основні джерела, Керулеус (Caeruleus) та Курцій (Curtius), були розташовані у 300 кроках ліворуч від 38-го міліарія на Via Sublacensis.[4] Довжина акведука становить 69 км. Він прокладений в основному під землею. Залежно від пори року його продуктивність становила до 192000 м3 в день[5]. Після фільтрування води неподалік від 7-го міліарія на Латинській дорозі останні 13 км акведука проходили над землею.

Нерон продовжив акведук Аркою Нерона до пагорба Целій, а Доміціан — далі, до пагорба Палатин[6]; тоді Аква Клавдія могла постачати всі 14 округів Рима водою.[7]

Галерея

Примітки

  1. ↑ dati.beniculturali.it — 2014.
  2. ↑ Blackman, Deane R. «The Volume of Water Delivered by the Four Great Aqueducts of Rome.» Papers of the British School at Rome 46 (1978): 52-72. http://www.jstor.org/stable/40310747 [Архівовано 18 січня 2017 у Wayback Machine.].
  3. ↑ Frontinus, De aquaeductu 1.13
  4. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 15 червня 2013. Процитовано 30 березня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  5. ↑ Schram, Wilke D. «Aqua Claudia.» Website on Roman Aqueducts. N.p., Jan. 2010. Web. 15 Mar. 2013.
  6. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 грудня 2017. Процитовано 30 березня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  7. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 24 вересня 2019. Процитовано 30 березня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).