Андигена блакитна
| ?Андигена блакитна | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Близький до загрозливого (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Дятлоподібні (Piciformes) |
| Родина: | Туканові (Ramphastidae) |
| Рід: | Андигена (Andigena) |
| Вид: | Андигена блакитна |
| Біноміальна назва | |
| Andigena hypoglauca (Gould, 1833) | |
 Ареал виду | |
| Синоніми | |
| |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Andigena hypoglauca |
 Віківиди: | Andigena hypoglauca |
 EOL: | 45512568 |
 ITIS: | 554298 |
 МСОП: | 22682055 |
 NCBI: | 91761 |
Андигена блакитна[2] (Andigena hypoglauca) — вид дятлоподібних птахів родини туканових (Ramphastidae).
Поширення
Вид поширений в Андах на півдні Колумбії, в Еквадорі та Перу. Мешкає у гірських вологих лісах. Трапляється на висотах 2000-3600 м над рівнем моря.
Опис
Птах середнього розміру завдовжки до 46 см. Дзьоб має довжину від 8,9 до 10,2 см, знизу жовтий біля основи й чорний до кінчика, зверху жовтий біля основи, відокремлений тонкою чорною смужкою від решти, яка є червоною. Верхівка голови та потилиця до боків голови чорні. Навколо очне кільце бірюзове. Задня і передня частина крил оливково-коричневі. Надхвістя жовте. Чорнуватий хвіст з коричневим кінчиком. Має сіро-синій комір, живіт і груди. Підхвістя червоне.
Спосіб життя
Харчується плодами і насінням. Також споживає комах, інших безхребетних і деяких дрібних хребетних. Гніздиться в порожнині дерева. Самиця відкладає два-чотири яйця, які інкубує протягом 16 днів по черзі із самцем.
Підвиди
Таксон включає два підвиди[3]
| Зображення | Підвид | Поширення |
|---|---|---|
 |
A. h. hypoglauca (Джон Гульд, 1833) | від центральної Колумбії до східного Еквадору |
 |
A. h. lateralis (Френк Чепмен, 1923) | у східному Еквадорі та центральній частині Перу |
Охоронний статус
Станом на 8 березня 2023 року Міжнародний союз охорони природи оцінив андигену сірогруду як вид в найменшії загрозі; раніше, у 2016 році, її класифікували як близьку до загрозливого стану.[4] Вид має дуже великий ареал (понад 1 070 000 км²), а чисельність популяції, хоча й вважається повільно зменшується, оцінюється в межах від 25 000 до 77 000 дорослих особин. Головна загроза — втрата середовища проживання через розширення сільського господарства, вирубку лісів та видобуток корисних копалин. Хоча птах трапляється в деяких охоронних територіях і вважається місцевим місцями поширеним, «фрагментація популяції та інбридинг можуть становити проблему».[5]
Ці туканоподібні відіграють важливу екологічну роль як розповсюджувачі насіння, особливо в гірських і хмарних лісах, сприяючи регенерації рослинних видів на значних територіях.[6] Крім того, вони є хазяями специфічного виду пір’яної воші Austrophilopterus andigenae, яка характерна саме для роду Andigena.[7]
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Andigena hypoglauca: інформація на сайті МСОП (версія 2021.2) (англ.) 26 вересня 2021
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ IOC World Bird List 6.4. IOC World Bird List Datasets. doi:10.14344/ioc.ml.6.4. Архів оригіналу за 31 січня 2016. Процитовано 26 вересня 2021.
- ↑ BirdLife International (2023). Andigena hypoglauca. IUCN Red List of Threatened Species. 2023 e.T22682055A221678095. doi:10.2305/IUCN.UK.2023-1.RLTS.T22682055A221678095.en. Процитовано 12 червня 2025.
- ↑ Short, L.L. and G. M. Kirwan (2020). "Gray-breasted Mountain-Toucan (Andigena hypoglauca), version 1.0". In Birds of the World (J. del Hoyo, A. Elliott, J. Sargatal, D. A. Christie, and E. de Juana, Editors). Ithaca, NY: Cornell Lab of Ornithology. doi:10.2173/bow.gybmot1.01. Retrieved 3 January 2023.
- ↑ Holbrook, K. M.; Smith, T. B. (2000). Seed dispersal and movement patterns in two species of toucans in a neotropical rainforest. Oecologia. 125 (2): 249—257. doi:10.1007/s004420000448. hdl:10261/54628.
- ↑ Valim, Michel P.; Weckstein, Jason D. (2011). New species and records of feather lice (Insecta: Phthiraptera) from Neotropical toucans (Aves: Ramphastidae). Zootaxa. 2993: 51—61.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).