YaChudo

Садороб жовтолобий

Переглядів: 0. Оновлено 27.10.2026.

?Садороб жовтолобий

Охоронний статус

Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:Тварини (Animalia)
Тип:Хордові (Chordata)
Клас:Птахи (Aves)
Ряд:Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:Наметникові (Ptilonorhynchidae)
Рід:Садороб (Amblyornis)
Вид:Садороб жовтолобий
Біноміальна назва
Amblyornis flavifrons
Rothschild, 1895
Посилання
Вікісховище:Amblyornis flavifrons
Віківиди:Amblyornis flavifrons
ITIS:558544
МСОП:22703657
NCBI:2699201

Садороб жовтолобий[2] (Amblyornis flavifrons) — вид горобцеподібних птахів родини наметникових (Ptilonorhynchidae).

Поширення

Ендемік Нової Гвінеї. Поширений у горах Фоджа північніше річки Іденбург в індонезійській частині острова. Мешкає у хмарному гірському лісі з переважанням Araucaria та Nothofagus.

Вид описаний у 1895 році, але приблизно 100 років був відомий лише з музейних зразків. У 1981 році птаха вперше спостерігали живим у дикій природі. 31 січня цього року американський орнітолог Джаред Даймонд виявив місце проживання садороба жовтолобого у горах Фоджа. У грудні 2005 року міжнародна група з одинадцяти вчених із США, Австралії та Індонезії на чолі з Брюсом Білером вирушила у невивчені райони гір Фоджа та зробила перші фотографії птаха.

Опис

Птах невеликого розміру (24 см завдовжки) з пухнастим і масивним зовнішнім виглядом, округлою головою з коротким, конічним і тонким дзьобом з широкою основою, довгими великими крилами, хвостом середньої довжини, округлим на кінчику. Оперення коричневого кольору, світліше на грудях і животі й темніше на спині. Самці відрізняються від самиць наявністю еректильного чубчика на голові з довгого ниткоподібного пір'я жовтого кольору. Дзьоб і ноги чорнуватого забарвлення, очі натомість коричнево-червонуваті.

Примітки

  1. ↑ BirdLife International (2016). Amblyornis flavifrons: інформація на сайті МСОП (версія 2020.2) (англ.) 9 вересня 2020
  2. ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

Посилання


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).