Садороб жовтолобий
| ?Садороб жовтолобий | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Наметникові (Ptilonorhynchidae) |
| Рід: | Садороб (Amblyornis) |
| Вид: | Садороб жовтолобий |
| Біноміальна назва | |
| Amblyornis flavifrons Rothschild, 1895 | |
| Посилання | |
| Amblyornis flavifrons | |
| Amblyornis flavifrons | |
| 558544 | |
| 22703657 | |
| 2699201 | |
Садороб жовтолобий[2] (Amblyornis flavifrons) — вид горобцеподібних птахів родини наметникових (Ptilonorhynchidae).
Поширення
Ендемік Нової Гвінеї. Поширений у горах Фоджа північніше річки Іденбург в індонезійській частині острова. Мешкає у хмарному гірському лісі з переважанням Araucaria та Nothofagus.
Вид описаний у 1895 році, але приблизно 100 років був відомий лише з музейних зразків. У 1981 році птаха вперше спостерігали живим у дикій природі. 31 січня цього року американський орнітолог Джаред Даймонд виявив місце проживання садороба жовтолобого у горах Фоджа. У грудні 2005 року міжнародна група з одинадцяти вчених із США, Австралії та Індонезії на чолі з Брюсом Білером вирушила у невивчені райони гір Фоджа та зробила перші фотографії птаха.
Опис
Птах невеликого розміру (24 см завдовжки) з пухнастим і масивним зовнішнім виглядом, округлою головою з коротким, конічним і тонким дзьобом з широкою основою, довгими великими крилами, хвостом середньої довжини, округлим на кінчику. Оперення коричневого кольору, світліше на грудях і животі й темніше на спині. Самці відрізняються від самиць наявністю еректильного чубчика на голові з довгого ниткоподібного пір'я жовтого кольору. Дзьоб і ноги чорнуватого забарвлення, очі натомість коричнево-червонуваті.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Amblyornis flavifrons: інформація на сайті МСОП (версія 2020.2) (англ.) 9 вересня 2020
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Посилання
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).