Aloe brachystachys
| Aloe brachystachys | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Порядок: | Холодкоцвіті (Asparagales) |
| Родина: | Асфоделові (Asphodelaceae) |
| Підродина: | Asphodeloideae |
| Рід: | Алое (Aloe) |
| Вид: | A. brachystachys
|
| Біноміальна назва | |
| Aloe brachystachys Baker, 1895
| |
| Синоніми | |
| |
Aloe brachystachys (укр. Алое короткоколоскове[3]) — сукулентна рослина роду алое.
Назва
Видова назва дана через порівняно короткі суцвіття цієї рослини («грец. brachys» — короткий, «stachys» — колос)[4].
Історія
Вперше описаний англійським ботаніком Джоном Бейкером у 1895 році в журналі «Botanical Magazine».[5]
Морфологічні ознаки
Багаторічна трав'яниста рослина, одиночна або утворює невеликі групи. Листя 45–55 см завдовжки, 5 см завширшки біля основи, яскраво-зелені, дуже гладкі, по краях мають зубчики середнього розміру, дельтовидні. Квітконіжка проста. Китиця довгасто-циліндрична, щільна, 15 см завдовжки. Квіти завдовжки близько 3 см, блідо-червоного кольору, що переходить у зеленуватий до її краю.
Місця зростання
Батьківщиною цього виду є Занзібар (Танзанія). Зростає на скелястих виходах серед гірської рослинності на висоті 1450–2100 метрів над рівнем моря.
Використання
Може використовуватись як лікарська рослина в місцевих цілителів.
Охоронні заходи
Відомо близько п'яти місць зростання і, хоча в даний час не виникає жодних серйозних загроз, є занепокоєння через те, що колекціонери в майбутньому зможуть легко вплинути на цей обмежений вид. Тому Aloe brachystachys входить до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи уразливих видів (VU).
Найпоширеніші загрози невідомі. Використанням місцевими цілителями навряд чи справляє великий вплив на чисельність виду.
Росте в деяких природоохоронних територіях: одне місце зростання — в заповіднику Канґа (англ. Kanga Forest Reserve); одне — в лісовому заповіднику Талагве (англ. Talagwe Forest Reserve); і одне — біля кордону заповідника Міліндо (англ. Milindo Forest Reserve).
Вид також включений до додатку II конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES).[6]
Див. також
Примітки
- ↑ Eastern Arc Mountains & Coastal Forests CEPF Plant Assessment Project Participants (2009). Aloe brachystachys. IUCN Red List of Threatened Species (англ.). 2009: e.T158261A5192038. doi:10.2305/IUCN.UK.2009-2.RLTS.T158261A5192038.en. Процитовано 23 листопада 2025.
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання) - ↑ Appendices | CITES. cites.org (англ.). Процитовано 23 листопада 2025.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання) - ↑ Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
- ↑ Estrela Figueiredo and Gideon F. Smith. What's in a name: epithets in Aloe L. (Asphodelaceae) and what to call the next new species // Bradleya. — 2010. — № 28. — С. 79-102. — DOI:10.25223/brad.n28.2010.a9. Архівовано з джерела 4 березня 2016. Процитовано 12.06.2018.(англ.)
- ↑ Botanical Magazine 121: t. 7399. 1895
- ↑ Aloe brachystachys. CITES. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 12 червня 2018. [Архівовано 12 червня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
Бібліографія
- Ben-Erik Van Wyk, Gideon Smith. Guide to the Aloes of South Africa. — Briza Publications, 2012. — 304 с. — ISBN 1875093419. (англ.)
- Carter, S., Lavranos, J. J., Newton, L. E. & Walker, C. C. Aloes. The definitive guide // Kew Publishing, Royal Botanic Gardens, Kew. — 2011. — С. 1-720. (англ.)
- Carter, S. Aloaceae. Flora of Tropical East Africa. — Kew Publishing, Royal Botanic Gardens, Kew, 1960. — 1-60 с. — ISBN 978-1842462294. (англ.)
- Germishuizen, G. & Meyer, N. L. (eds.). Plants of Southern Africa: an annotated checklist // Strelitzia. — National Botanical Institute, Pretoria, 2003. — Т. I-VI, № 14. — С. 1-1231. (англ.)
- Govaerts, R. (1995). World Checklist of Seed Plants 1 (1, 2): 1-483, 1-529. MIM, Deurne.
Джерела
- Aloe brachystachys. The IUCN Red List of Threatened Species. 2017-3. Міжнародний союз охорони природи. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 12 червня 2018. (англ.)
- Aloe brachystachys Baker. Tropicos. Міссурійський ботанічний сад. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 12 червня 2018. (англ.)
- Aloe brachystachys. JSTOR. Процитовано 12 червня 2018. (англ.)
Посилання
- Aloe brachystachys. Desert-tropicals. Архів оригіналу за 11 травня 2017. Процитовано 12 червня 2018. (англ.)
- Aloe brachystachys. Королівські ботанічні сади в К'ю. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 12 червня 2018. (англ.)
- Aloe brachystachys. Plantsystematics. Процитовано 12 червня 2018. (англ.)
- Aloe brachystachys. Davesgarden. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 12 червня 2018. (англ.)
- Aloe brachystachys. eMonocot. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 12 червня 2018. (англ.)
- Aloe brachystachys. African Plant Database. Женевський ботанічний сад. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 12 червня 2018. (англ.), (фр.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).