Колібрі-сильф довгохвостий
| ?Колібрі-сильф довгохвостий | |
|---|---|
 Самець довгохвостого колібрі-сильфа | |
 Самиця довгохвостого колібрі-сильфа | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Серпокрильцеподібні (Apodiformes) |
| Родина: | Колібрієві (Trochilidae) |
| Підродина: | Lesbiinae |
| Триба: | Lesbiini |
| Рід: | Колібрі-сильф (Aglaiocercus) |
| Вид: | Колібрі-сильф довгохвостий |
| Біноміальна назва | |
| Aglaiocercus coelestis (Gould, 1861) | |
 Ареал виду | |
| Підвиди | |
| (Див. текст) | |
| Синоніми | |
| Cynanthus coelestis Cyanolesbia coelestis | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Aglaiocercus coelestis |
 Віківиди: | Aglaiocercus coelestis |
 EOL: | 45512457 |
 ITIS: | 555288 |
 МСОП: | 22688059 |
 NCBI: | 304597 |
Колі́брі-си́льф довгохвостий[2] (Aglaiocercus coelestis) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae). Мешкає в Колумбії і Еквадорі[3].
Опис
Довжина самців становить 18-21 см, враховуючи видовжені крайні стернові пера, які досягають 10-15 см, довжина самиць становить 4,6-5,2 см, вага 4,6-5,2 г.
У самців тім'я і спина зелені, блискучі, надхвістя у них фіолетово-синє. За очима охристі плямки. На шиї фіолетово-синій комір. Нижня частина тіла зелена. Центральні стернові пера короткі, а крайні дуже видовжені, фіолетові з райдужним металевим відблиском і блакитними кінчиками. Дзьоб короткий, чорний.
У самиць тім'я синє, блискуче, за очими білувата плямка, решта верхньої частини тіла така ж, як у самців. Горло біле, поцятковане зеленими плямками, відділене білою смугою від рудувато-коричневої нижньої частини тіла. Хвіст короткий, не роздвоєний, синьо-зелений, крайні стернові пера мають білі кінчики. У молодих птахів верхня частина тіла тьмяно-зелена, нижня частина тіла охристо-зелена, пера на голові мають охристі краї. У самців підвиду A. c. aethereus горло зелене, у самиць горло легко плямисте.
Підвиди
Виділяють два підвиди:[4]
- A. c. coelestis (Gould, 1861) — західні схили Анд в Колумбії, північному і центральному Еквадорі;
- A. c. aethereus (Chapman, 1925) — західні схили Анд на південному заході Еквадору (Ель-Оро, Лоха).
Поширення і екологія
Довгохвості колібрі-сильфи мешкають живуть у вологих гірських і хмарних тропічних лісах, на узліссях і на високогірних луках, порослих чагарниками і деревами. Зустрічаються на висоті від 900 до 2100 м над рівнем морю. Птахи здійснюють сезонні висотні міграції, реагуючи на цвітіння деяких видів рослин. На південному заході Колумбії вони домінують в період сухого сезону з січня по квітень, а під час сезону дощів їх замінюють королівські колібрі-сильфи.
Довгохвості колібрі-сильфи живляться нектаром квітучих дерев, чагарників і ліан, зокрема з родів Inga, Clusia і Bomarea та з родин вересових і бромелієвих, а також комахами, яких ловлять в польоті або збирають з листя. Вони шукають нектар, переміщуючись за певним маршрутом. Самці іноді захищають кормові території. Зазвичай птахи зависають в повітрі над квіткою, однак іноді чіплються за суцвіття лапами.
Сезон розмноження у довгохвостих колібрі-сильфів триває з жовтня по лютий. Гніздо куполодібне або кулеподібне з бічним входом, будується парою птахів, робиться з моху і павутиння, роміщується серед моху і епіфітів. В кладці 2 білих яйця. Інкубаційний період триває 15-17 днів, пташенята покидають гніздо через 26-30 днів після вилуплення.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Aglaiocercus coelestis: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 05 листопада 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Hilty, Steven L.; Brown, William L. (1986). A guide to the Birds of Colombia. Princeton Field Guides. Princeton University Press. с. 296. ISBN 069108372X.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 05 листопада 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).