Еоніум шляхетний
| ?Еоніум шляхетний | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Відділ: | Streptophyta |
| Надклас: | Покритонасінні (Magnoliophyta) |
| Клас: | Евдикоти |
| Підклас: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Ломикаменецвіті (Saxifragales) |
| Родина: | Товстолисті (Crassulaceae) |
| Триба: | Aeonieae |
| Рід: | Еоніум (Aeonium) |
| Вид: | Еоніум шляхетний |
| Біноміальна назва | |
| Aeonium nobile (Praeger) Praeger, 1929 | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Aeonium nobile |
 Віківиди: | Aeonium nobile |
 EOL: | 5550022 |
| IPNI: | 272246-1 |
 NCBI: | 35952 |
Ео́ніум шляхе́тний (Aeonium nobile)[1] — багаторічна рослина родини товстолистих. Ендемік Канарських островів, занесений до Червоного списку Міжнародного союзу Охорони Природи в статусі «Вразливий». Сукулент, відомий як декоративна, зокрема кімнатна, культура.
Опис
Вічнозелена рослина 30-60 см заввишки. Стебло вкорочене, прямостояче, голе, міцне, завширшки 10-30 мм. Листки округло-ромбічні, голі, злегка загнуті по краях, загострені, зібрані в прикореневу розетку завширшки 25-80 см. У розетці нижні листки розташовані горизонтально, окремо один від одного, а центральні — щільно скупчені і майже вертикально розташовані, внаслідок чого вона нерідко набуває чашоподібної форми. Колір листя міниться від зеленого до оливкового і жовтувато-червоного. Біля основи листки звужені клиноподібно та мають по краях окремі волоски завдовжки 0,5 мм.
Доволі дебелий, прямостоячий квітконос заввишки 30-50 см виходить з середини розетки. Він несе велике зонтикоподібне суцвіття заввишки 20-40 см, завширшки 30-60 см. Квітоніжки слабо опушені, завдовжки 2-5 см. Квітки двостатеві, актиноморфні, дрібні. Чашолистки слабо опушені. Пелюсток 7 або 9, вони ланцетні, загострені, мідно-шарлахові, завдовжки 3-5 мм, завширшки 1-1,5 мм. Тичинки вільні, голі, з жовтими пиляками.
Поширення та екологія
Еоніум шляхетний родом з Канарських островів. Він належить до вузьких ендеміків цього архіпелагу і зростає лише на північному боці острова Ла-Пальма, де трапляється на висотах від 120 до 800 м над рівнем моря, переважно уздовж берегової лінії. В природі зростає на скелях, в трав'яному покрові розріджених лісів, часто в угрупованнях з Euphorbia canariensis і Kleinia neriifolia. Віддає перевагу вулканічним ґрунтам, відслоненням базальтів. Головними загрозами для дикорослих популяцій цього виду є надмірне випасання худоби, особливо кіз, а також викопування рослин задля колекцій.
Квітне в червні-вересні, цвітіння окремої особини триває понад місяць. Цей вид належить до монокарпіків, тому рослини гинуть відразу після плодоношення.
Застосування
Еоніум шляхетний належить до найпоширеніших в культурі представників роду.
Систематика
Вид вперше описаний в 1925 році Робертом Ллойдом Преджером під назвою Sempervivum nobile.[2] 1929 року першовідкривач відніс цю рослину до роду Еоніум.[3] Наразі відомі такі синонімічні назви:
- Megalonium nobile (Praeger) Kunkel
- Sempervivum nobile Praeger[1]
Джерела
- ↑ а б The Plant List [Архівовано 10 липня 2019 у Wayback Machine.].(англ.)
- ↑ R. Lloyd Praeger: Notes On Canarian And Madeiran Semperviva. In: Transactions and Proceedings of the Botanical Society of Edinburgh. Band 29, 1925, S. 208(англ.)
- ↑ Journal of Botany, British and Foreign. Band 66, 1928, S. 221.(англ.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).