YaChudo

Ла-Пальма

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Ла-Пальма
Острів. Вигляд з космосу
Карта
Географія
28°40′ пн. ш. 17°52′ зх. д. / 28.667° пн. ш. 17.867° зх. д.
КонтинентАфрика Редагувати інформацію у Вікіданих
МісцерозташуванняАтлантичний океан
АкваторіяАтлантичний океан Редагувати інформацію у Вікіданих
Група островівCanary Islandsd Редагувати інформацію у Вікіданих
Площа708,32  км² 
Найвища точкаРоке-де-лос-Мучачос
2 423 м
Країна
Іспанія Іспанія
РегіонКанарські острови
Адм. одиницяСанта-Крус-де-Тенерифе Редагувати інформацію у Вікіданих
Населення85 933 (2007)
Вебсайтcabildodelapalma.es
Ла-Пальма. Карта розташування: Іспанія
Ла-Пальма
Ла-Пальма
Ла-Пальма (Іспанія)
Мапа
CMNS: Ла-Пальма у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Топографічна мапа острова

Ла-Пальма (ісп. La Palma) — п'ятий за розмірами острів на заході архіпелагу Канарські острови (площа 708 км²), належить до провінції Санта-Крус-де-Тенерифе. Цей острів прочани називали Ісла Боніта — «Красивий острів», або Ісла Верде — «Зелений острів». Ці назви вказують на надзвичайну красу і пишну рослинність. Буйні зарості папороті і лаврові ліси в поєднанні з садами місцевих жителів, найкращими на архіпелазі, дозволяють цьому острову вважатися найзеленішим. Острів Ла-Пальма схожий контурами на кам'яну сокиру. Найвища точка острова — гора Роке-де-лос-Мучачос заввишки 2 423 м над рівнем моря, на якій розташована астрофізична обсерваторія. Як і весь архіпелаг, острів вулканічного походження, що не вщух остаточно. Останнє виверження відбулося в 1971 році на півдні острова. Чорні лавові поля і червонувато-коричневі вулканічні скелі контрастують з буйною рослинністю решти частини острова. Існують різні прогнози щодо часу наступного виверження.

Природа

Острів Ла-Пальма є одним із наймолодших та найвологіших островів Канарського архіпелагу. Його природні ландшафти сформовані активним вулканізмом, значними перепадами висот та океанічним кліматом.

Геологія

Вулканізм

На Канарському архіпелазі розташовано сім діючих вулканів, походження яких пов'язане з активністю мантійного плюму. Вулканічна діяльність є досить активною також на острові Ла-Пальма.

19 вересня 2021 року, на острові Ла-Пальма вперше за 40 років відбулося виверження вулкану Кумбре-В'єха, яке відбулося після тижня сейсмічної активності[1][2]. Виверження тривало тривало 85 діб, під час якого було зруйновано понад 1,6 тисячі будівель, переважно житлових будинків. Лава покрила площу 1219 гектарів. З району стихійного лиха евакуювали близько 7 тисяч жителів[3].

Вчені попереджають, що в майбутньому на людство чекає чимале випробування, а саме масштабне виверження вулкана на острові Ла-Пальма. Його наслідки будуть надзвичайно смертоносними й руйнівними: пробудження вулкана може стерти з лиця землі мільйони людей в Європі, а також створить величезні хвилі, які рушать через Атлантику. Як стверджують вчені з Університетського коледжу Лондона (UCL), виверження несе в собі не тільки ризик потоків лави й попелу, не менш небезпечними також є зсуви ґрунту. Крім того, внаслідок майбутнього виверження, яке неодмінно станеться, тиск газу може збільшитися — це розкриє острів уздовж лінії розлому, що перетинає Ла-Пальму. Попередні дослідження свідчать також про те, що лінія розлому на острові простягається щонайменше на 14,4 кілометра. Відповідно зсув ґрунту рухатиметься зі швидкістю близько 350 кілометрів на годину — простими словами, він мчатиме схилом вулкана і розпадатиметься на дрібніші частини в океані[4][5].

У кінці вересня 2021 року вулканічна активність на острові активізувалася[6].

Рельєф

Острів має чітко виражений вулканічний рельєф. Його центральною частиною є величезна ерозійна кальдера Кальдера-де-Табур'єнте, діаметром близько 8 км і глибиною понад 1,5 км. Вона утворилася внаслідок обвалу стародавнього вулканічного масиву та подальшої ерозії. На півдні острова простягається вулканічний хребет Кумбре-В'єха, де періодично відбуваються виверження.

Клімат

Клімат острова субтропічний океанічний із помітною кількістю опадів на північних і східних схилах. Пасатні вітри приносять вологе повітря, що сприяє формуванню хмарності та частих туманів у гірських районах.

Буйна рослинність Ла-Пальми великою мірою пояснюється найбільшою кількістю опадів на Канарах. Весною і восени сонце приховано хмарами в середньому 63 дні, і рослини одержують оптимальні умови для зростання.

Рослинний і тваринний світ

Рослинність Ла-Пальми відзначається великою різноманітністю. У нижніх частинах схилів поширені ксерофітні чагарники, характерні для макаронезійської флори. Вище розташовані густі лаврові ліси (лаурисильва), які збереглися у відносно доброму стані. Ще вище з'являються великі масиви сосни канарської (Pinus canariensis), пристосованої до посушливих умов і пожеж.

Фауна острова представлена багатьма ендемічними видами. Значну частину становлять безхребетні, особливо комахи. Серед птахів поширені голуб канарський (Columba junoniae) та голуб Больє (Columba bollii), які живуть у лаврових лісах.

Охорона природи

Велику частину природних ландшафтів острова охороняє національний парк Ла-Кальдера-де-Табур'єнте, де зберігаються гірські ландшафти, соснові ліси та глибокі ущелини. Крім того, весь острів має статус біосферного резервату ЮНЕСКО.

Національний парк Ла-Кальдера-де-Табур'єнте

Національний парк

Ла-Кальдера-де-Табур'єнте, гігантський кратер діаметром 8 км і глибиною до 2 км, утворений декількома могутніми виверженнями вулкана. Він став природною фортецею і притулком для останніх бенахоарес під час іспанського вторгнення XV столітті. Кратер, що став четвертим Національним Парком Іспанії, був відкритий в 1954, має багато пішохідних маршрутів. Він складається з масивної вулканічної скелі, близько 10 км в діаметрі, та «Ущелини жаху», що лежить на південному заході. Стіни ущелини в деяких місцях сягають 2 000 м, а на його схилах ростуть канарські сосни. Парк охоплює 4 690 га. Обвалів тут практично не буває. Хоча «кальдерас» є вулканічними кратерами, Кальдера-де-Табур'єнте — результат процесів ерозії, що відбулася декілька мільйонів років тому. До Парку можна з легкістю добратися на машині або автобусі з Санта-Крус-де-ла-Пальма.

Пишна рослинність, багато видів якої ендемічна для цього регіону, поєднується з голими верхів'ями гір. Парк часто оповитий легким серпанком туману, що полонить любителів природи. Уздовж крутої гірської дороги навкруг піку Мучачос встановлено 6 башт із телескопами. Піко-де-ла-Крус — одна з найвищих вершин парку. Стежка до піку Мучачос відкриває краєвид на приголомшливу крутизну стін кратера.

Лос-Тілос

Лос-Тілос

У глибокій ущелині Барранко-дель-Агуа, потопаючій в тумані, — вічнозелений тропічний ліс, найбільше на острові місце стародавнього лаврового лісу Laurisilva, а також лип, мирта і папороті. У 1983 році Лос-Тілос був проголошений ЮНЕСКО Біосферним заповідником. На площі 5 км² існує кілька пішохідних маршрутів, де можна помилуватися мальовничими водоспадами.

Рута-де-лос-Вулканес

Піший перехід вздовж гірського ланцюга Кумбре-В'єха з Рефухіо-дель-Пілар (1 450 м) до Фуентекальєнте. Стежка проходить мимо вражаючих геологічних утворень і мальовничих видів на східний і західний береги острова.

Історія

Дивись також Давні канарці.

Петрогліфи

В археологічному районі Ла-Сарса можна побачити свідоцтва існування бенахоарес — стародавніх мешканців Ла-Пальма. Вони залишили петрогліфи, висічені на скелях в декількох місцях північної частини острова, включаючи Долю Фаро, Дон Педро і Хуан Адалід. Ці малюнки складаються головним чином із спіралей, кіл і лінійних фігур, значення їх залишається невідомим. В Інформаційному центрі є музей, присвячений побуту бенахоарес. Експозиція доповнена 20-хвилинним відеофільмом. Коли в 1941 році тут були знайдені петрогліфи, вони відразу стали сенсацією в археології. Стародавні мешканці острова також залишили два зображення в стилі ацтеків: чоловіка і абстрактну фігуру жінки з головою комахи. В печері Де Бельмако існують написи епохи гуанчі.

Населені пункти

Санта-Крус-де-Ла-Пальма

Адміністративний центр острова Санта-Крус-де-Ла-Пальма (ісп. Santa Cruz de la Palma) розташований у бухти, яку гуанчі називали Тімібукар. Здавна місто грало значну роль в економічному і політичному житті Іспанії. В XVI столітті це був третій по значущості порт у всій іспанської імперії, після Севільї і Антверпена, а також найкращий кораблебудівний центр на Канарах. Багатства міста привертали піратів: кілька разів вони грабували його, особливо жорстокий набіг відбувся в 1553 році під командою Жана-Поля де Біланкура, що прозивався «Дерев'яна нога». Проте місту завжди вдавалося відбудовуватись, і сьогодні він — столиця острова.

Санта-Крус — маленьке містечко визначні пам'ятки якого розташовані в межах декількох кварталів від набережної Авеніда Марітіма. Серцем старого міста і найкрасивішою його частиною є Площа Іспанії і вулиця Далі. На вулиці Далі знаходиться Палац Салазара XVII століття, де зараз розташовується туристичний центр. На піднесенні за Площею Конституції знаходиться Церква Святого Світла XVI століття, одна з декількох маленьких церков міста. Декілька красивих старих будинків з балконами розташовано на набережній, в серці старого міста знаходиться аюнтам'єнто (ратуша) XVI століття. Стелі холу оброблені чайним деревом, також як і розташована неподалеку церква де Сан Себастьяно, що датується тим же періодом. В Будинку Тютюну музей сигар. Центр розвивався протягом невеликого відрізка часу і тому вельми гармонійний.

Лос-Льянос-де-Арідане

Лос-Льянос-де-Арідане(ісп. Los Llanos de Aridane)найбільше місто Ла-Пальми (20 тис. мешканців) сучасне і діловите, за винятком площі Пласа-де-Еспанья. На одному боці площі знаходиться будівля мерії, навпроти — Іглесія-де-Нуестра-Сеньйора-де-лос-Ремедіос — біла церква XVI століття побудована в канарському колоніальному стилі. Барочний вівтар прикрашений статуєю святого покровителя роботи голландського майстра XVI століття. Парк Параїсо-де-лас-Авес — поєднання ботанічного саду і маленького зоопарку, притулок екзотичних птахів з багатьох куточків землі.

Лас-Ньєвес

Село, що лежить серед зелених пагорбів над Санта-Крус-де-Ла-Пальма, — центр паломництва і найважливіша святиня на острові. Церква збудована в 1657 році на місці каплиці. Історичний комплекс, що включає Будівлю прочанина XVII століття, Приходський будинок початку XVIII століття і декілька будівель, які свого часу належали членам місцевої аристократії. Церква — типовий зразок колоніальної канарської архітектури з дерев'яним балконом на фасаді, побіленими стінами і чарівним зведенням в стилі «мудехар», виконаним з канарської сосни. Центральне місце на позолоченому бароковому вівтарі займає 82-см теракотова статуя XIV століття Снігової Мадонни, святої покровительки острова, зробленої у Фландрії і встановленої на срібний мексиканський постамент. Це зображення пов'язано з дивною появою Мадонни під час серпневої завірюхи, що одного разу звалилась на Рим. Стіни прикрашені рядом полотен, принесених в дарунок.

Сан-Андрес

В центрі цього прибережного селища розташована одна з найстаріших церков на Канарських островах — Іглесія-де-Сан-Андрес-Апостол (XV — XVII сторіч). Інтер'єр цікавий головним вівтарем і ретаблем (вівтарною ґраткою) у стилі бароко і зведенням в стилі «мудехар». На стінах картини.

Лос-Саусес

У Лос-Саусес велика церква Іглесія-Нуестра-Сеньйора-де-Монсеррат — найбільша церква на острові, збудована в 1515 році. Її нинішній неороманський стиль — результат реконструкції 1960 року. В церкві зберігається зображення Мадонни пензля нідерландського майстра Пітера Поубруса.

Барловенто

Барловенто цікавий вівтарем 1767 року в Іглесія-де-Нуестра-Сеньйора і декількома іспанськими статуями XVI і XVIII століть, а також фієстою, що проводиться тут раз на два роки в серпні, коли місцеві жителі відтворюють криваві сцени битви при Лепанто (1571). За 6 км на північний схід знаходиться Піськінас де Фахана з гірським озером, заповненим прохолодною водою. Розташований поряд маяк Пунта Кумпліда працює безперервно з 1860 року.

Тасакорте

Це маленьке містечко, оточене банановими плантаціями. В 1492 році Алонсо Фернандес де Луго почав захоплення острова з Тасакорте. Сьогодні в його контурах домінує церква XVI століття Іглесія-де-Сан-Мігель-Архангел (закінчена в 1992 році) з віконними вітражами.

Пуерто-Наос

Невеликий курорт Пуерто-Наос. Головна привабливість для туристів 330 сонячних годин щорічно. Пляж з чорним піском, найдовший на острові. 4-рі зірковий готель «Ла-Пальма», відкритий в 1990 році.

Фуентекальєнте-де-Ла-Пальма

Назва цього місця походить від слів ісп. fuente caliente — «гаряче джерело». Проте джерело давно вже був знищено чередою вулканічних вивержень. Маленьке містечко, розташоване серед виноградників. Заснований в 1948 році виноробний завод, найстаріший на острові. Церква Сан-Антоніо-Абад 1730 року заснування. Пунта Фуентекальєнте, найпівденніша точка Ла-Пальми з маяком і заводом по опрісненню води.

Масо

Масо відомий своїми сигарами ручного виготовлення (ісп. puros), плетеними корзинами і мереживами, виготовленими в Школі острівних ремесел. В Кераміко Моліно роблять копії чорних амфор гуанчей.

Економіка

Населення острова зайнято, головним чином, сільським господарством. Достатні запаси води гарантують добрі врожаї винограду, авокадо, бананів і тютюну. Останній використовується для виробництва сигар, які, за висновком експертів, дорівнюють по якості кубинським. Ла-Пальма відомий також виробництвом меду; в той же час, як і на інших островах, риболовецький промисел грає важливу роль в місцевій економіці. Масовий туризм не став ще характерною рисою життя острова в основному через нестачу зручних пляжів уздовж скелястої берегової лінії острова. Проте на західному і східному узбережжі вже існують гарні туристичні центри.

Транспорт

Аеропорт острова

Ла-Пальма має повітряне сполучення з Тенерифе, Гран-Канарія, а також з деякими містами материкової Іспанії. Існують і чартерні рейси в декілька західноєвропейських аеропортів. Літаки приземлюються в аеропорту на східному узбережжі, зв'язаному автомобільним шосе (8км) з Санта-Крус-де-Ла-Пальма. Поромне поєднання з Тенерифе і Ла-Гомера здійснюється через порт. Більшість населених пунктів острова має автобусний транспорт.

Міжнародна астрофізична обсерваторія

Телескоп ім. Вільяма Гершеля

Ясна погода Канарських островів створює сприятливі умови для космічних спостережень. В 1985 році неподалік від Роке-де-лос-Мучачос у присутності короля Хуана Карлоса була відкрита Міжнародна астрофізична обсерваторія. Північна частина астрономічної обсерваторії SuperWASP[7]. Шість телескопів, включаючи найбільший англо-голландский, названий на честь Вільяма Гершеля (420 см в діаметрі), використовуються для нічних спостережень[8]. Тому з 20 години вечора до 9 години ранку в парку обходяться без світла. Раз на рік на острові вимикають всі джерела світла, щоб провести експерименти.

24 липня 2009 на острові Ла-Пальма відбулася церемонія введення в лад найпотужнішого телескопа у світі. Він має дзеркало діаметром 10,4 м і найновішу технологією спостереження за космічними тілами. Телескоп розташований на висоті понад 2 тис. м і входить до складу обсерваторії «Роке-де-лос-Мучачос». На спорудження телескопа було витрачено €104 млн, 90 % з яких внесла Іспанія, а ще 10 % залишилися Мексиці й США.[9]

Див. також

Примітки

  1. ↑ На Канарах вперше за 40 років прокинувся вулкан Кумбре Велья. // Автор: Олександра Комісарова. 20.09.2021, 09:41
  2. ↑ Виверження вулкану на Канарах: палають будинки, евакуюють тисячі людей. 20.09.2021
  3. ↑ 85 днів активності. Виверження вулкана на острові Ла-Пальма припинилося. // Автор: Тетяна Яворович. 25.12.2021, 19:24
  4. ↑ Spain's La Palma volcano landslide 'could kill millions of people' with megatsunami. // By Joel Day. 19:56, Wed, Jul 19, 2023/ Updated: 22:18, Wed, Jul 19, 2023
  5. ↑ Загинуть мільйони людей не тільки в Іспанії: вчені попереджають про зсув вулкана. // Автор: Анастасія Гончаренко. 21.07.2023, 11:24
  6. ↑ Виверження вулкану в Іспанії: кілька міст евакуйовано. Архів оригіналу за 25 вересня 2021. Процитовано 25 вересня 2021.
  7. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 31 січня 2011. Процитовано 30 листопада 2008.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)(англ.)
  8. ↑ http://www.superwasp.org/wasp_planets.htm [Архівовано 7 березня 2012 у Wayback Machine.] Відкриття екзопланет(англ.).
  9. ↑ http://www.gazeta.ru/news/lenta/2009/07/24/n_1386235.shtml [Архівовано 25 липня 2009 у Wayback Machine.] В Испании введен в строй самый мощный телескоп в мире

Література

  • Атлас вчителя : Географічний атлас для вчителя / В. В. Молочко, Ж. Є. Бонк, І. Л. Дрогушевська та ін. / відп. ред. В. В. Молочко. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 328 с. — ISBN 978-966-475-506-8
  • Атлас світу / Гол. ред. І. С. Руденко; зав. ред. В. В. Радченко; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 966-631-546-7
  • Апродов В. А. Природа мира. Вулканы. — М. : Мысль, 1983. — 368 с. (рос.)
  • Вальтер Г. Растительность Земного шара. Эколого-физиологическая характеристика / Пер. с нем. под ред. П. Б. Виппер. — Т. 1. Тропические и субтропические зоны. — М. : Прогресс, 1968. — 551  с. (рос.)
  • Воронов А. Г., Дроздов Н. Н., Мяло Е. Г. Биогеография мира : Учебник. — М. : Высшая школа, 1985. — 272 с. (рос.)
  • Гожик П. Ф., Лялько В. І., Бабаєв Ю. Ю. Регіональна геологія світу. — К. : Наук. думка, 2015. — 424 с.
  • Дахно І. І., Тимофієв С. М. Країни світу: Енциклопедичний довідник. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — ISBN 978-966-8804-23-6
  • Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — К. : Знання, 2008. — 5-те вид., перероб. і доп. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8
  • Кукурудза С. І. Біогеографія : Підручник. — Львів : Вид-во ЛГУ ім. Івана Франка, 2006. — 504 с. — ISBN 966-613-502-7
  • Литвин В. М., Лымарев В. И. Природа мира. Острова. — М. : Мысль, 2003 — 287 с. — ISBN 5-244-00977-X (рос.)
  • Решетило О. Зоогеографія: Навч. посібник. — Львів. : ЛНУ ім. І. Франка, 2013. — 232. с. — ISBN 978-966-613-977-4
  • Фізична географія материків та океанів : Підручник у 2-х т. / За ред. П. Г. Шищенка. — К. : ВЦ «Академія», 2010. — Т. 2. Європа. — 280 с. — ISBN 978-966-580-325-7
  • Энциклопедия стран мира : Справочник / Гл. ред. Н. А. Симония. — М. : Экономика, 2004. — 1238 с. — ISBN 5-282-02318-0 (рос.)
  • Gonzalez Vazquez, Salvador: «„La Semana Roja en La Palma. 18-25 de julio, 1936“». Santa Cruz de Tenerife, 2004. (ісп.)
  • Hernandez Luis, Jose Angel. «Transportes y comunicaciones en La Palma: Una imagen desde la pre nsa (1850—1936)». Las Palmas de Gran Canaria: Anroart Ediciones, 2006. ISBN 84-96577-36-8 (ісп.)
  • Martin, Ernesto, «La Palma y los Auaritas». Centro de la Cultura Popular Canaria. Santa Cruz de Tenerife. 1992. (ісп.)
  • Paz Sánchez, Manuel de, «La Ciudad: Una historia ilustrada de Santa Cruz de La Palma». Vizcaya: Centro Popular de la Cultura Canaria, 2003. ISBN 84-7926-427-6 (ісп.)
  • Urtilla Navarro, Luis, «Volando a benahoare: Historia de Los aeropuertos de Palma». Madrid: AENA, 2004. ISBN 84-95135-82-5 (ісп.)
  • VVAA. «„Natura y Cultura de las Islas Canarias“». Santa Cruz de Tenerife. 1977. (ісп.)
  • VVAA. «Tenerife, La Palma, La Gomera y el hierro (guia total)». Madrid: Anaya Touring Club, 2007. ISBN 84-9776-404-8 (ісп.)

= Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).