Колібрі плямистоволий
| ?Колібрі плямистоволий | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Серпокрильцеподібні (Apodiformes) |
| Родина: | Колібрієві (Trochilidae) |
| Підродина: | Lesbiinae |
| Триба: | Lesbiini |
| Рід: | Плямистоволий колібрі (Adelomyia) Bonaparte, 1854 |
| Вид: | Колібрі плямистоволий |
| Біноміальна назва | |
| Adelomyia melanogenys (Fraser, 1840) | |
 Ареал виду | |
| Підвиди | |
| (Див. текст) | |
| Синоніми | |
| Trochilus melanogenys | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Adelomyia melanogenys |
 Віківиди: | Adelomyia melanogenys |
 ITIS: | 555193 |
 МСОП: | 22687696 |
 NCBI: | 304594 |
Колі́брі плямистоволий[2] (Adelomyia melanogenys) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae). Мешкає в Андах. Це єдиний представник монотипового роду Плямистоволий колібрі (Adelomyia).
Опис
Довжина птаха становить 8,6 см, вага 3,8 г. Забарвлення верхньої частини тіла аріюється від яскраво-зеленого до тьмяно-бронзово-зеленого. Нижня частина тіла білувата з охристим відтінком, поцяткована зеленими і бронзовими плямами. Боки буруваті. Хвіст темно-коричневий, поцяткований білими плямками. Над очима білі «брови», під очима на щоках чорні плями. Дзьоб чорний, прямий, довжиною 13 мм. Виду не притаманний статевий диморфізм.
Підвиди
Виділяють дев'ять підвидів:[3]
- A. m. cervina Gould, 1872 — Західний і Центральний хребти Колумбійських Анд;
- A. m. sabinae (Bourcier & Mulsant, 1846) — західні схили Східного хребта Колумбійських Анд (Сантандер, Бояка);
- A. m. connectens Meyer de Schauensee, 1945 — верхів'я Магдалени на півдні Колумбії (Уїла);
- A. m. melanogenys (Fraser, 1840) — гори Кордильєра-де-Мерида на заході Венесуели і східні схили Анд в Колумбії, Еквадорі і північному Перу;
- A. m. debellardiana Aveledo & Peréz, 1994 — гори Сьєрра-де-Періха на кордоні Колумбії і Венесуели;
- A. m. aeneosticta Simon, 1889 — гори Прибережного хребта на півночі Венесуели;
- A. m. maculata Gould, 1861 — західні схили Анд на південному заході Колумбії, Еквадорі і на півночі Перу;
- A. m. chlorospila Gould, 1872 — Анди на південному сході Перу (від Амазонаса до Куско);
- A. m. inornata (Gould, 1846) — Анди на південному сході Перу (Пуно), в Болівії і північно-західній Аргентині (Жужуй, Сальта).
За морфологічними відмінностями (різницею в оперенні) і за біогеографією було описано 9 підвидів плямистоволого колібрі, однак дослідження 2011 року, проведене з використанням молекулярних, морфологічних і екологічних даних, виявило 6 монофілітичних клад, які розділені чітко визначеними географічними бар'єрами і межі поширення яких не збігаються з визнаними межами поширення підвидів. Розходження послідовностей коливається від 5,8 % до 8,2 % між філогенетичними групами, розділених відстанями >4000 км і <50 км відповідно, що підтерджує ідею про те, що географічна ізоляція може впливати в різних масштабах. Морфологічні ознаки можуть бути більше пов'язаними з відмінностями в навколишньому середовищі, ніж з географічними бар'єрами і ізоляцією[4][5].
Поширення і екологія
Плямистоволі колібрі мешкають у Венесуелі, Колумбії, Еквадорі, Перу, Болівії і Аргентині. Вони живуть у вологих гірських тропічних і хмарних лісах та на узліссях. Зустрічаються на висоті від 1000 до 2500 м над рівнем моря. Під час негніздового періоду птахи зустрічаються у більш широкому висотному діапазоні. Живляться нектаром квітучих рослин з короткими віночками, а квіти з довгими віночками вони протикають дзьобом біля основи, «викрадаючи» нектар[6]. Птахи шукають їжу, переміщуючись за певним маршрутом, при живленні нектаром вони зависають в повітрі над квітками, а іноді чіпляються за суцвіття лапами. Крім того, вони доповнюють свій раціон дрібними комахами, яких ловлять в польоті[7].
Плямистоволі колібрі розмножуються протягом всього року. Гніздо відносно велике, чашоподібне. робиться з моху і павутиння, встелюється рослинними волокнами, розміщується на покритих мохом гілках або ка скелях, біля входу в печеру, на висоті 1—3 м над землею. В кладці 2 білих яйця розміром 12,5×8,6 мм. Інкубаційний період триває 17-20 днів[8].
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Adelomyia melanogenys: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 02 листопада 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 02 листопада 2022.
- ↑ Chaves, Jaime A.; Smith, Thomas B. (Серпень 2011). Evolutionary patterns of diversification in the Andean hummingbird genus Adelomyia. Molecular Phylogenetics and Evolution (англ.). 60 (2): 207—218. doi:10.1016/j.ympev.2011.04.007. PMID 21558009.
- ↑ Chaves, Jaime A.; Pollinger, John P.; Smith, Thomas B.; LeBuhn, Gretchen (1 червня 2007). The role of geography and ecology in shaping the phylogeography of the speckled hummingbird (Adelomyia melanogenys) in Ecuador. Molecular Phylogenetics and Evolution. 43 (3): 795—807. doi:10.1016/j.ympev.2006.11.006. PMID 17208464.
- ↑ Ridgely, Robert S.; Greenfield, Paul J.; Gill, Frank (26 червня 2001). The Birds of Ecuador: Field Guide (англ.) (вид. First). Ithaca: Cornell University Press. ISBN 9780801487217.
- ↑ Ornelas, Juan Francisco (1 вересня 2010). Nests, Eggs, and Young of the Azure-crowned Hummingbird (Amazilia cyanocephala). The Wilson Journal of Ornithology. 122 (3): 592—597. doi:10.1676/09-155.1. S2CID 85766188.
- ↑ Wetherell, E.; Port, J.; Greeney, H.F. (2015). Breeding biology of Speckled Hummingbird Adelomyia melanogenys in eastern Ecuador (PDF). Cotinga. 37: 43—46. Архів оригіналу (PDF) за 3 жовтня 2022. Процитовано 2 листопада 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).