Адамс Михайло Іванович
| Адамс Михайло Іванович | |
|---|---|
| нім. Johann Friedrich Adams нім. Johannes Michael Friedrich Adams | |
| Народився | 30 червня (11 липня) 1780  Москва, Російська імперія[1] |
| Помер | 1 (13) липня 1832 (52 роки) або 1 (13) березня 1838 (57 років) Верея, Московська губернія, Російська імперія |
| Місце проживання |  Російська імперія |
| Країна | Російська імперія |
| Діяльність | ботанік |
| Alma mater | Імператорський Московський університетd |
| Галузь | ботаніка, зоологія |
| Заклад | Імператорський Московський університетd |
| Членство | Російська академія наук Петербурзька академія наук |
| Брати, сестри | Gottlieb Adamsd |
| Систематик живої природи | ||
|---|---|---|
 | ||
Автор найменувань низки ботанічних таксонів. У ботанічній (бінарній) номенклатурі ці назви доповнюються скороченням «Adams».
Список таких таксонів на сайті IPNI
| ||
Михайло Іванович Адамс (або Йоганн Фрідріх Міхаель Адамс[2]) 30 червня 1780 — 1 липня 1832[3]) — натураліст-зоолог, ботанік, член-кореспондент Імператорської Санкт-Петербурзької академії наук, ординарний професор ботаніки Московського університету та Медико-хірургічної академії (з 1811 року). Почесний член Академії наук (1814)[2].
Біографія
Навчався у 1795—1796 роках у медичній школі Санкт-Петербурга. У 1800—1802 роках брав участь в експедиціях у Південному Кавказі під керівництвом графа Мусіна-Пушкіна. 1805 року він був частиною наукової експедиції, прикріпленої до невдалої дипломатичної місії графа Юрія Головкіна у Китай. Після провалу місії разом із багатьма іншими вченими залишився у Сибіру проводити свої дослідження. 1806 року в Якутську він почув про викопаного мамонта, знайденого поблизу гирла річки Лени. Він поспішно організував експедицію до місця розкопок, де зміг відновити велику частину скелета, шкіри та майже сорок фунтів волосяного покрову. На той час, та і протягом майже століття після цієї знахідки, це був найповніший скелет викопаного мамонта. Зараз скелет зберігається в Зоологічному музеї Російської академії наук у Санкт-Петербурзі, де він відомий як Мамонт Адамса.
Публікації
- Relation abrégée d'un voyage á la mer Glaciale et découvertes des restes d'un mamout. — СПб., 1807—1808.
Вшанування
На честь Михайла Івановича Адамса були названі[2]:
- роди рослин: Adamsia Fisch. ex Steud., 1821 (зараз вважається Geum L. — Гравілат) та Adamsia Willd., 1808 (нині вважається Puschkinia Adams — Пушкінія)
- види рослин: Artemisia adamsii Besser, 1834 — Полин Адамса, Draba adamsii Ledeb., 1841 (Крупка Адамса, нині вважається синонімом Draba alpina var. adamsii (Ledeb.) O.E.Schulz), Scutellaria adamsii (Шоломник Адамса, зараз вважається синонімом Scutellaria baicalensis Georgi), Campanula adamii (Дзвіночок Адамса, нині вважається синонімом Campanula bellidifolia subsp. bellidifolia).
Див. також
Список ботаніків за скороченням
Примітки
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #12017507X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в Адамс // Русские ботаники. Биографо-библиографический словарь. — М. : Изд-во Моск. об-ва испытателей природы, 1947. — Т. I. А — Б. — С. 15. Архівовано з джерела 8 вересня 2013
- ↑ Большая Российская энциклопедия: В 30 т. / Предс. науч.-ред. совета Ю. С. Осипов. Отв. ред С. Л. Кравец. Т. 1. А — Анкетирование. — М.: Бол. Росс. энциклопедия, 2005. — 766 с.: ил.: карт.
Посилання
- Михаил Иванович Адамс на сайті Російської академії наук: Историческая справка [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.], Направления деятельности [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
|
Це незавершена стаття про біолога. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).