YaChudo

48Я6-К1 «Подльот»

Переглядів: 0. Оновлено 06.11.2026.

48Я6-К1 «Подлет»
рос. 48Я6-К1 «Подлёт-К1»

На виставці «Армия-2016»
Основна інформація
Типмобільна трикоординатна РЛС з ФАР
ПризначенняРЛС кругового огляду та виявлення повітряних цілей на малих і гранично малих висотах
КраїнаРосія Росія
ОператориРосія Росія
ВиробникАлмаз-Антей
Роки виробництваз 2010
Роки експлуатації2015 — досі
Вартість одиниціблизько 5—5,5 млн доларів США (оцінка)[1][2]
Входить до складувидає цілевказівки ЗРК С-300, С-400
Статусна озброєнні
Параметри
Діапазон частотсантиметровий (S-діапазон, 2—4 ГГц)
Період сканування5 с та 10 с
Максимальна дальність200—300 км
Максимальна висота10 км
Кути височин-2°…+25° (-7°…+12° у додатковому режимі)
Точність за дальністю200 м
Точність за азимутом1,6°
Інші назви«Подльот», Podlet-K1, експортна версія «Подлёт-К1КЕ»

48Я6-К1 «Подльот» (рос. «Подлёт») — російська універсальна мобільна твердотільна трикоординатна радіолокаційна станція з ФАР[3] кругового огляду для виявлення повітряних цілей на малих і гранично малих висотах у складній перешкодовій обстановці[4].

Радіолокаційний комплекс розроблений концерном ППО «Алмаз-Антей» для Повітряно-космічних сил Росії. Він призначений для видачі цілевказівок ЗРК С-300, С-400 та подібним до них і доповнює радари цих систем там, де вони найслабші, — на малих висотах. Зазвичай працює в парі з радіолокаційним комплексом 55Ж6М «Небо-М», який виявляє цілі на середніх і великих висотах[5].

Під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну «Подлет» став однією з найчастіших цілей серед російських засобів ППО: його знищення відкриває «коридори» для українських безпілотників і ракет. До кінця 2024 року українські сили заявили про ураження щонайменше 11 станцій[1], а у 2025—2026 роках удари тривали. У грудні 2024 року одну станцію захопили сирійські повстанці[6].

Історія

До 2009 року концерн «Алмаз-Антей» уже працював над дослідним зразком РЛС. Державні випробування комплексу розпочалися у 2010 році. Перші поставки РЛС «Подлет-К1» до військ ППО Росії розпочалися у 2015 році[7][8]; за російськими даними, першими їх отримали частини в Московській області[9].

Станцію розгорнули й на російській авіабазі Хмеймім у Сирії, де вона входила до складу системи С-300ПМУ-2 «Фаворит», перекинутої для захисту бази[10]. Для іноземних замовників «Рособоронекспорт» пропонує експортну версію «Подлёт-К1КЕ»[11].

Можливості комплексу

РЛС забезпечує:

  • автоматичне виявлення та визначення координат цілі;
  • захоплення та супровід будь-яких аеродинамічних цілей, у тому числі малопомітних;
  • визначення державної приналежності (система «свій—чужий»);
  • видачу інформації про цілі зенітним ракетним комплексам (наприклад, С-300 та С-400) та винищувальній авіації[12].

Основне призначення станції — виявлення невеликих цілей, що летять на малих і гранично малих висотах: крилатих ракет і безпілотників[13]. За російськими даними, вона виявляє цілі з ефективною площею розсіювання 0,05—0,1 м²[9].

Особливості конструкції

РЛС має кілька режимів бойового чергування:

  • Режим низьковисотного виявлення — основний бойовий режим, у якому забезпечується отримання трасової або координатної інформації про цілі, що діють на малих і гранично малих висотах;
  • Режим висотного виявлення — бойовий режим отримання трасової чи координатної інформації про цілі, що діють на малих, середніх і великих висотах;
  • Режим далекого виявлення — режим отримання трасової або координатної інформації про цілі, що діють на великих дальностях у простій перешкодовій обстановці;
  • Гірський режим — режим отримання трасової або координатної інформації про цілі, що діють на малих і гранично малих висотах, при розміщенні РЛС на позиціях у горах.

За даними експортного каталогу, у перших двох режимах дальність становить 200 км, у режимі далекого виявлення — 300 км, у режимі виявлення безпілотників — близько 80 км. Станція супроводжує цілі, що летять зі швидкістю від 50 до 4400 км/год. Розгортання займає 20 хвилин, а ввімкнення — близько 3 хвилин[11].

Склад комплексу

Обладнання розміщене на трьох вантажівках КАМАЗ[6]:

  • антенний пост зі щоглою на шасі КАМАЗ-6350 (8×8);
  • кунг управління (робочі місця операторів) на шасі КАМАЗ;
  • електрогенератор (машина енергозабезпечення) на шасі КАМАЗ.

Основні характеристики

Тактико-технічні характеристики 48Я6-К1
Загальні
Діапазон частот сантиметровий (S-діапазон, 2—4 ГГц)
Тип антени твердотільна ФАР
Кількість цілей, що супроводжуються одночасно 200
Швидкість цілей від 50 до 4400 км/год
Зона виявлення
Дальність (основний і висотний режими) 10—200 км
Дальність (режим далекого виявлення) 10—300 км
Дальність (режим виявлення БпЛА) близько 80 км[11]
Максимальна висота виявлення 10 км
Сектор за азимутом 360°
Сектор за кутом місця від −2° до +25° (від −7° до +12° у додатковому режимі)
Період огляду простору 5 і 10 с
Точність вимірювання координат
За дальністю 200 м
За азимутом 1,6°
Коефіцієнт придушення відбиттів від місцевих предметів 50 дБ
Експлуатація
Шасі 3 × КАМАЗ (антенний пост — КАМАЗ-6350, 8×8)
Час розгортання (згортання) 20 хв
Час увімкнення близько 3 хв[11]

Час вмикання РЛС — 3 хв[не знайдено в джерелі 1570 днів][14]

Бойове застосування

Російсько-українська війна

Застосовується в ході вторгнення в Україну. Оснащені такими РЛС зенітні ракетні комплекси виявились ефективним засобом закриття неба для української авіації: найбільша відстань ураження українського літака, що летів на надмалій висоті (менше 15 м над землею), становила близько 150 км[15]. Водночас «Подлет» став однією з пріоритетних цілей для українських сил. Станом на квітень 2026 року проєкт Oryx документально підтвердив пошкодження або знищення 7 таких станцій[16], тоді як українська сторона повідомляла про більшу кількість уражень[1].

Відомі випадки ураження:

Дата Місце Хто / чим Подробиці
19 липня 2022 Лазурне, Скадовський район, Херсонщина HIMARS Станцію з позначкою «Z» знищено приблизно за 100 км від лінії фронту, одночасно з ударами по Антонівському мосту. На той момент це був найдальший відомий удар HIMARS[17][18]. Менш ніж за тиждень, 24 липня, ОК «Південь» повідомило про знищення батареї С-300 поблизу Зеленотропинського, приблизно за 23 км від знищеної РЛС[19]
листопад 2022 аеродром Чорнобаївка, Херсонщина — Після звільнення Херсона на аеродромі виявлено знищену станцію[1]
літо 2023 мис Тарханкут та поблизу Оленівки, Крим Сили оборони Уражено позиції 3-го радіотехнічного полку, зокрема «Подлет» поряд із береговим ракетним комплексом «Бастіон»[1]
1 листопада 2023 Червона Поляна, Шебекінський район, Бєлгородська область (РФ) ГУР, ССО, 1-ша окрема бригада спеціального призначення; дрон Перше відоме ураження «Подлету» на території Росії; вартість станції оцінювали в 5,5 млн доларів[20][2]
27 квітня 2024 не уточнюється група «Гуси-9» ГУР і 15-та ОБрАР «Чорний ліс»; імовірно, дрони-камікадзе Warmate Уражено антенний пост і дизель-генератор[21]
10 червня 2024 Рубінівка, Джанкойський район, Крим Сили оборони Станцію, що входила до складу позиції С-400, знищено, що підтверджують супутникові знімки[22]
літо 2024 поблизу Бельбека і Севастополя, Крим Сили оборони Уражено дві станції, одну знищено за супутниковими знімками[1]
23 жовтня 2024 мис Тарханкут, Крим ударний дрон Уражено антенний пост; техніка кілька тижнів чекала евакуації[1]
28—29 листопада 2024 поблизу Котовського та інших пунктів Криму ГУР 28 листопада знищено «Подлет-К1», наступного дня уражено ще дві такі станції та РЛС «Каста»[1]
серпень—вересень 2025 окупований Крим спецпідрозділ ГУР «Примари» Знищено «Подлет», що разом із модулем РЛМ-М «Небо-М» видавав цілевказівки С-300 і С-400[5][13]
жовтень 2025 Донецька область спецпідрозділ ГУР «Примари» Уражено дві станції 48Я6-К1 та пускову установку 9А82 С-300В у межах двотижневої кампанії проти російської ППО на Донбасі[23]
16 квітня 2026 Бєлгородська область (РФ) Сили оборони Уражено станцію «Подлет»; того ж дня — РЛС «Небо-М»[24]

Українські військові пояснювали, що станції такого типу є «штучним товаром», тому кожне знищення помітно послаблює російську ППО[1].

Сирія

На початку грудня 2024 року, під час наступу сирійської опозиції, бойовики угруповання Хаят Тахрір аш-Шам захопили антенну машину станції «Подлет-К1» у транспортному положенні, ймовірно, в районі Хами. Невідомо, чи належала станція сирійській армії (за неперевіреними даними — 25-й дивізії спецпризначення) чи російському підрозділу[6]. Це був перший відомий випадок захоплення такої РЛС: в Україні їх лише знищували[1].

Експлуатанти

Галерея

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б в г д е ж и к л Яворський, Роман (16 грудня 2024). Що таке РЛС «Подлет» – новітній російський радар, який українці систематично знищують, але ніяк не можуть захопити. Еспресо (укр.). Процитовано 4 листопада 2026.
  2. ↑ а б Ukraine destroys $5.5 Million Podlet-K1 radar system at Russian border. Army Recognition (англ.). 10 травня 2024. Процитовано 4 листопада 2026.
  3. ↑ 48Я6-К1 «Подлет-К1», www.radartutorial.eu
  4. ↑ Радиолокационные системы – 48Я6-К1 «Подлет-К1». www.radartutorial.eu (рос.). Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 21 січня 2021.
  5. ↑ а б Kyiv Forces Destroy Russia's 'Podlet,' 'Nebo-M' Radar Systems in Occupied Crimea. Kyiv Post (англ.). 2 вересня 2025. Процитовано 4 листопада 2026.
  6. ↑ а б в Newdick, Thomas (4 грудня 2024). Russia's Advanced Podlet-1K Radar Captured By Anti-Assad Forces In Syria. The War Zone (англ.). Процитовано 4 листопада 2026.
  7. ↑ 48Я6-К1 Подлет-К1. Новый оборонный заказ. Стратегии (рос.). 8 серпня 2019. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 13 січня 2021.
  8. ↑ 48Я6-К1 Подлет-К1, militaryrussia.ru
  9. ↑ а б Подкрасться не получится. Новейшая радиолокационная станция не пропустит даже малоразмерные низколетящие цели // Армейский стандарт. — 2023. — 28 декабря. (рос.)
  10. ↑ ВКС сыграли на опережение. Нешуточные цели развёртывания радара 48Я6-К1 на «Хмеймиме» // Военное обозрение. (рос.)
  11. ↑ а б в г Подлёт-К1КЕ // Каталог АО «Рособоронэкспорт». (рос.)
  12. ↑ 48Я6-К1 «Подлёт-К1» - маловысотный РЛК. www.russianarms.ru. Архів оригіналу за 14 січня 2020. Процитовано 13 січня 2021.
  13. ↑ а б WATCH: Ukraine's 'Ghosts' Destroy Russian High-Value Radars, An-26 Planes in Crimea Raid. Kyiv Post (англ.). 25 вересня 2025. Процитовано 4 листопада 2026.
  14. ↑ Мобильная трехкоординатная РЛС малых высот кругового обзора боевого режима межвидового применения «Подлёт-К1» на форуме «Армия-2019». Кубинка. Июнь 2019. Фоторепортаж. Часть 3. bastion-karpenko.ru. Архів оригіналу за 24 січня 2021. Процитовано 13 січня 2021. [Архівовано 2021-01-24 у Wayback Machine.]
  15. ↑ Адаптація. Як російська армія змінилася за час війни з Україною. Тексти. 22 травня 2023.
  16. ↑ Oryx. Attack On Europe: Documenting Russian Equipment Losses During The Russian Invasion Of Ukraine. Oryx (англ.). Процитовано 21 квітня 2026.
  17. ↑ У Лазурному знищили надсучасну РЛС росіян. www.pravda.com.ua. Процитовано 21 липня 2022.
  18. ↑ Найдальший удар із HIMARS: ЗСУ знищили радар "Підліт-К1" у Лазурному (фото). ФОКУС (рос.). 20 липня 2022. Процитовано 21 липня 2022.
  19. ↑ Українські військові знищили батарею ворожих С-300 на Херсонщині. Мілітарний. 24 липня 2022.
  20. ↑ Катерина Денісова (1 листопада 2023). Бійці уразили РЛС Подлет росіян під Бєлгородом. ГУР показало відео. НВ.
  21. ↑ Дрони-камікадзе уразили елементи російської РЛС 48Я6-К1 «Подлет». Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 27 квітня 2024. Процитовано 12 червня 2024.
  22. ↑ Бондаренко, Діана (12 червня 2024). Знищено не лише "Подлет": яких втрат зазнали ЗС РФ після атаки по Джанкою (фото). Фокус (укр.). Процитовано 4 листопада 2026.
  23. ↑ Ukrainian intelligence strikes Russian Podlet radars and S-300V launcher in Donetsk. Українська правда (англ.). 28 жовтня 2025. Процитовано 4 листопада 2026.
  24. ↑ Ukrainian forces take out Podlet, Nebo-M radars and more in new wave of strikes. RBC-Ukraine (англ.). 17 квітня 2026. Процитовано 4 листопада 2026.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).