YaChudo

Двадцятичотирьохкомірник

Переглядів: 0. Оновлено 06.11.2026.

Двадцятичотирьохкомірник
Діаграма Шлегеля
(вершини та ребра)
Типопуклий правильний 4-політоп
Граней96 {3}
Ребер96
Вершин24
Комірок24 {3,4}
Символ Шлефлі{3,4,3}
r{3,3,4} = { 3 3 , 4 } {\displaystyle \left\{{\begin{array}{l}3\\3,4\end{array}}\right\}}
{31,1,1} = { 3 3 3 } {\displaystyle \left\{{\begin{array}{l}3\\3\\3\end{array}}\right\}}
Діаграма Коксетера
або
або
Площа поверхні S 3 = 8 2 a 3 {\displaystyle S_{3}=8{\sqrt {2}}a^{3}}
Об'єм V 4 = 2 a 4 {\displaystyle V_{4}=2a^{4}}
Дуальний многогранниксамодвоїстий
опуклий, ізогональний, ізотоксальний, ізоедральний
Розгортка
Проєкція обертового двадцятичотирьохкомірника в тривимірний простір
Ортогональна проєкція обертового двадцятичотирьохкомірника на площину

Правильний двадцятичотирьохкомірник, або просто двадцятичотирьохкомірник, або ікосітетрахор (від д.-грец. εἴκοσι — «двадцять», τέτταρες — «чотири» і χώρος — «місце, простір») — один із шести правильних багатокомірників у чотиривимірному просторі.

Відкрив Людвіг Шлефлі в середині 1850-х років[1]. Символ Шлефлі двадцятичотирьохкомірника — {3,4,3}.

Двоїстий сам собі; двадцятичотирьохкомірник — єдиний самодвоїстий правильний політоп розмірності більше 2, що не є симплексом. Цим обумовлена унікальність двадцятичотирьохкомірника: на відміну від п'яти інших правильних двадцятичотирьохкомірників, він не має аналога серед платонових тіл.

Опис

Обмежений 24 тривимірними комірками — однаковими октаедрами. Кут між двома суміжними комірками дорівнює 120 ∘ . {\displaystyle 120^{\circ }.}

96 двовимірних граней — рівні правильні трикутники. Кожна грань розділяє 2 прилеглі до неї комірки.

Має 96 ребер рівної довжини, розташованих так само, як ребра трьох тесерактів зі спільним центром. На кожному ребрі сходяться по 3 грані та по 3 комірки.

Має 24 вершини, розташовані так само, як вершини трьох шістнадцятикомірників зі спільним центром. У кожній вершині сходяться по 8 ребер, по 12 граней та по 6 комірок.

Двадцятичотирьохкомірник можна розглядати як повністю зрізаний шістнадцятикомірник.

Двадцятичотирьохкомірник можна зібрати з двох рівних тесерактів, розрізавши один з них на 8 однакових кубічних пірамід, основи яких — 8 комірок тесеракта, а вершини збігаються з його центром, і потім приклавши ці піраміди до 8 кубічних комірок іншого тесеракта. У тривимірному просторі аналогічно можна з двох рівних кубів зібрати ромбододекаедр — який, однак, не є правильним.

У координатах

Перший спосіб розташування

Двадцятичотирьохкомірник можна розмістити в декартовій системі координат так, щоб 8 з його вершин мали координати ( ± 2 ; 0 ; 0 ; 0 ) , {\displaystyle (\pm 2;0;0;0),} ( 0 ; ± 2 ; 0 ; 0 ) , {\displaystyle (0;\pm 2;0;0),} ( 0 ; 0 ; ± 2 ; 0 ) , {\displaystyle (0;0;\pm 2;0),} ( 0 ; 0 ; 0 ; ± 2 ) {\displaystyle (0;0;0;\pm 2)} (ці вершини розташовані так само, як вершини шістнадцятикомірника), а решта 16 вершин — координати ( ± 1 ; ± 1 ; ± 1 ; ± 1 ) {\displaystyle (\pm 1;\pm 1;\pm 1;\pm 1)} (вони розташовані так само, як вершини тесеракта; крім того, ті 8 з них, серед координат яких непарна кількість від'ємних, утворюють вершини іншого шістнадцятикомірника, а інші 8 — вершини третього шістнадцятикомірника).

При цьому ребром будуть з'єднані ті вершини, у яких усі чотири координати різняться на 1 {\displaystyle 1} або одна з координат відрізняється на 2 , {\displaystyle 2,} а решта збігаються.

Початок координат ( 0 ; 0 ; 0 ; 0 ) {\displaystyle (0;0;0;0)} буде центром симетрії двадцятичотирьохкомірника, а також центром його вписаної, описаної та напіввписаних тривимірних гіперсфер .

Другий спосіб розташування

Крім того, двадцятичотирьохкомірник можна розмістити так, щоб координати всіх його 24 вершин були всілякими перестановками чисел ( ± 1 ; ± 1 ; 0 ; 0 ) {\displaystyle (\pm 1;\pm 1;0;0)} (Ці точки — центри 24 комірок багатокомірника, описаного в попередньому розділі).

При цьому ребром будуть з'єднані ті вершини, у яких якісь дві координати різняться на 1 , {\displaystyle 1,} а інші дві збігаються.

Центром багатоосередника знову буде початок координат.

Ортогональні проєкції на площину

Метричні характеристики

Якщо двадцятичотирьохкомірник має ребро довжини a , {\displaystyle a,} то його чотиривимірний гіпероб'єм і тривимірна гіперплоща поверхні становлять відповідно

V 4 = 2 a 4 = 2,000 0000 a 4 , {\displaystyle V_{4}=2a^{4}=2{,}0000000a^{4},}
S 3 = 8 2 a 3 ≈ 11,313 7085 a 3 . {\displaystyle S_{3}=8{\sqrt {2}}a^{3}\approx 11{,}3137085a^{3}.}

Радіус описаної тривимірної гіперсфери (що проходить через усі вершини багатокомірника) при цьому дорівнюватиме.

R = a = 1,000 0000 a , {\displaystyle R=a=1{,}0000000a,}

радіус зовнішньої напіввписаної гіперсфери (що дотикається до всіх ребер у їхніх серединах) -

ρ 1 = 3 2 a ≈ 0,866 0254 a , {\displaystyle \rho _{1}={\frac {\sqrt {3}}{2}}\;a\approx 0{,}8660254a,}

радіус внутрішньої напіввписаної гіперсфери (що дотикається до всіх граней у їхніх центрах)

ρ 2 = 6 3 a ≈ 0,816 4966 a , {\displaystyle \rho _{2}={\frac {\sqrt {6}}{3}}\;a\approx 0{,}8164966a,}

радіус вписаної гіперсфери (що дотикається до всіх комірок у їхніх центрах) -

r = 2 2 a ≈ 0,707 1068 a . {\displaystyle r={\frac {\sqrt {2}}{2}}\;a\approx 0{,}7071068a.}

Заповнення простору

Двадцятичотирьохкомірниками можна замостити чотиривимірний простір без проміжків і накладень.

Див. також

Примітки

  1. ↑ George Olshevsky. Icositetrachoron // Glossary for Hyperspace.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).