2073 (фільм)
2073 | |
|---|---|
| 2073 | |
| Жанр | антиутопія |
| Режисер | Азіф Кападіа |
| Продюсер | Asif Kapadiad  |
| Сценаристи | Азіф Кападіа, Тоні Грісоні |
| У головних ролях | Саманта Мортон, Наомі Акі, Марія Ресса |
| Оператор | Бредфорд Янг |
| Композитор | Antonio Pintod |
| Кінокомпанія | Neon, Film4 |
| Тривалість | 85 хв. |
| Мова | англійська |
| Країна | Велика Британія, США |
| Рік | 2024 |
| IMDb | ID 22042346 |
| asifkapadia | |
2073 – фантастичний документально-художній фільм режисера Азіфа Кападії, вперше представлений 03 вересня 2024 року на Венеційському кінофестивалі[1].
Сюжет
Дія фільму відбувається у Нью Сан-Франциско, новій столиці США, у 2073 році. Від умовної події, що змінила життя людства та представлена як війна та наступне стихійне лихо, минуло 37 років.
Частина людей мешкає в руїнах, зрідка виходячи у місто, яке знаходиться під тотальним контролем диктаторського режиму, задля пошуку речей, необхідних для виживання.
Одна з тих, кому вдалося вижити, жінка, яку інші виживші називають Привидом, подумки повертається у минуле, шукаючи в ньому відповідь на питання, чому все склалося саме так і чи можна було уникнути або запобігти розвитку авторитаризму, війні, екологічній катастрофі.
Її пам'ять відтворює поступовий занепад демократії на фоні зростаючого руху ультраправих та претензій на лідерство технологічних корпорацій. Спогади Привіда супроводжуються документальними кадрами зі сценами насильства поліції над учасниками протестів, арештами активістів та міжетнічними зіткненнями.
Вона згадує свою бабусю, яка, слухаючи новини, робила невтішні висновки та висловлювала невдоволення політикою уряду, через що була арештована. Привід розуміла, що невдовзі її також можуть затримати, і тому, намагаючись переховуватися, знаходилася в постійному русі.
Проте її відстежують, затримують та піддають допиту. Під час допиту Привід подумки констатує, що 72 відсотки країн у світі перебувають під владою диктатур з такими наслідками, як придушення демократії та волі окремої людини. Результатом її роздумів є усвідомлення необхідності боротьби для збереження свободи.
Сприйняття
Після виходу фільм отримав в цілому середню оцінку[2].
The New York Times звертає увагу на особливості картини, в якій "розмивання реального життя та антиутопії захоплює, особливо у фільмі, який схильний проводити жорстку межу між двома своїми сегментами: документальною літературою, заснованою на інтерв'ю, та науковою фантастикою, переповненою жанровими тропами"[3].
На думку, викладену у The Guardian, "фільм частково виступає як попередження про затьмарене майбутнє", але в ньому не завжди "вдається дотриматися балансу між попередженням та криками екзистенційного жаху; між спонуканням глядачів до дії та зануренням їх у відчай"[4].
Нагороди
Нагорода кінофестивалю у Монклері у категорії "Найкращий документальний фільм", 2024[5].
Примітки
- ↑ Biennale Cinema 2024 | 2073. La Biennale di Venezia (англ.). 15 липня 2024. Процитовано 3 жовтня 2025.
- ↑ 2073 | Rotten Tomatoes. www.rottentomatoes.com (англ.). Процитовано 3 жовтня 2025.
- ↑ ‘2073’ Review: Back to the Future (англ.). 26 грудня 2024. Архів оригіналу за 2 серпня 2025. Процитовано 3 жовтня 2025.
- ↑ Ide, Wendy (4 січня 2025). 2073 review – Asif Kapadia’s harrowing vision of a post-apocalyptic world. the Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 3 жовтня 2025.
- ↑ arnewsteam (19 вересня 2024). 2024 Montclair Film Festival Announces Opening, Closing, and Centerpiece Selections. Awards Radar (амер.). Процитовано 3 жовтня 2025.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).