2013 у науці

Ця стаття присвячена головним подіям у галузі науки у 2013 році.

• 25 січня — математики з розподіленого проекту з пошуку простих чисел GIMPS оголосили про віднайдення 48-го простого числа Мерсенна ${\displaystyle 2^{57885161}-1}$, що містить 17 425 170 цифр в десятковому записі і є найбільшим відомим простим числом.^[1]
• 27 січня — Міжнародний астрономічний союз присвоїв назву Вікіпедія малій планеті № 274301, відкритій в Андрушівській астрономічній обсерваторії, що розташована на Житомирщині.
• 1 лютого — ракета-носій Зеніт-3SL, що виконувала запуск за програмою «Морський старт», впала в Тихий океан неподалік від плавучої платформи.
• 14 лютого — Великий адронний колайдер зупинено для планового апгрейду прискорювача та детекторів. До кінця 2014 року очікується ріст енергії пучків протонів з 4 до 6,5—7 ТеВ^[2].
• 15 лютого

• Поблизу Челябінська, над Уралом (Росія) вибухнув метеорит. Унаслідок дії ударної хвилі постраждало понад 1500 осіб, здебільшого через пошкодження битим склом.^[3]
• Астероїд 2012 DA₁₄ пролетів біля Землі нижче від геостаціонарної орбіти штучних супутників.

• 13 березня — Швеція оголосила про намір збудувати у місті Лунд власний прискорювач заряджених частинок «European Spallation Source».
• 10 травня — часткове сонячне затемнення.
• 17 червня — відкрито раніше невідомий шар рогівкової оболонки ока, який отримав назву «Шар Дюа».
• 13 вересня — командою під керівництвом палеоантрополога Лі Берґера (Lee Berger) в Південно-Африканській Республіці, місцевості Колиска Людства в печері під назвою «Висхідна зоря» були знайдені залишки викопного виду людини Homo naledi^[4][5].

• Учений із Донецька Іван Бондаренко винайшов шприц без пластику та скла, який не шкодить екології та знижує ризик поширення СНІДу й гепатиту С, оскільки голка шприца ламається, що унеможливлює повторне використання^[6].

• Стівен Гокінг — за відкриття хокінгівського випромінення чорних дір та його глибокий внесок в дослідження квантової гравітації та квантових процесів у ранньому Всесвіті.
• Вчені ЦЕРНу: Пітер Дженні, Фабіола Джіанотті, Мішель делла Негра, Теджіндер Сінгх Вірді, Гвідо Тонеллі, Джо Інкандела, Лін Еванс — за провідну роль в науковому проекті, що призвів до відкриття частинки, схожої на Бозон Гіггса.
• Поляков Олександр Маркович — за відкриття, зроблені в теорії поля і теорії струн, а також відкриття магнітних монополів або так званих солітонів.

• З фізики — Франсуа Англер (Бельгія), Пітер Хіггс (Велика Британія) — за теоретичне відкриття механізму, який допомагає нам розуміти походження маси субатомних частинок й існування якого було доведено виявленням передбаченої елементарної частинки в експериментах ATLAS і CMS на Великому адронному колайдері в ЦЕРН^[7]
• З хімії — Мартін Карплус (США, Австрія), Майкл Левітт (Ізраїль, США, Велика Британія) і Арі Варшель (Ізраїль, США) — за розвиток багатомасштабних моделей комплексних хімічних систем^[8]
• З медицини та фізіології — Джеймс Ротман (США), Ренді Шекман (США) і Томас Зюдгоф (Німеччина) — за відкриття механізмів регуляції доставки везикул — головної транспортної системи наших клітин^[9]
• З економіки — Ларс Петер Гансен (США) і Роберт Шиллер (США) — за їхній емпіричний аналіз цін на активи^[10]

П'єр Рене Делінь — «за революційний внесок в алгебраїчну геометрію, котрий трансформував теорію представлень, теорію чисел та багато суміжних галузей».

Докладніше: Лауреати Державної премії України в галузі науки і техніки за 2013 рік

Докладніше: Премії НАН України імені видатних учених України — лауреати 2013 року

• 5 січня — Віктор Кімакович, український медик і науковець, ендоскопіст.
• 10 січня — Федорук Павло Іванович, український науковець-кібернетик.
• 18 січня — Павловський Михайло Петрович, український хірург і вчений.
• 19 січня — Іщенко Дмитро Семенович, український вчений-філолог.
• 19 лютого — Роберт Колман Річардсон, американський фізик-експериментатор, лауреат Нобелівської премії.
• 25 лютого — Висоцький Михайло Степанович, білоруський автоконструктор, академік НАН Білорусі, Герой Білорусі (2006)^[11]
• 27 лютого — Арутюнян Бабкен Арутюнович, вірменський історик, член-кореспондент Національної академії наук Республіки Вірменія, професор Єреванського державного університету^[12].
• 28 лютого — Дональд Артур Глазер, американський фізик і нейробіолог, лауреат Нобелівської премії з фізики «За винахід бульбашкової камери» (1960).

• Види, описані 2013