1920 у науці
| 1920 рік у науці | ||
| 1918 1919 — 1920 — 1921 1922 | ||
| Див. також: Інші події у 1920 | ||
Ця стаття присвячена головним подіям у галузі науки у 1920 році.
- Алан Арнольд Ґріффіт опублікував теорію крихкого руйнування.
- Мегнад Саха записав своє рівняння іонізації.
- М. І. Вавилов сформулював закон гомологічних рядів спадкової мінливості.
- Джон Бродес Вотсон провів експеримент «Маленький Альберт» з вивчення умовних рефлексів.
- Мілутін Міланкович висловив припущення про існування кліматичних циклів через зміну ексцентриситету земної орбіти (цикли Міланковича)[1].
- Френсіс Вільям Астон показав, що атомна маса Хлору є зваженим середнім мас двох ізотопів.
Нагороди
Нобелівська премія:
- з фізики: Шарль Едуар Ґійом — «У знак визнання його заслуг перед точними вимірами у фізиці — відкриття аномалій у нікелевих сталевих сплавах»
- з хімії: Вальтер Нернст — «На знак визнання його робіт із термодинаміки»
- з медицини та фізіології: Август Крог — «За відкриття механізму регуляції просвіту капілярів»
Посилання на джерела
- ↑ Théorie mathématique des phénomènes thermiques produits par la radiation solaire (Paris).
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).