1224 в Україні

← 1223 1222 1221 1224 в Україні → 1225 1226 1227
Десятиліття:
Див. також:	Інші події 1224 Список років в Україні

1224 в Україні — це перелік головних подій, що відбулись у 1224 році на території сучасних українських земель. Також подано список відомих осіб, що народилися та померли в 1224 році. Крім того, зібрано список пам'ятних дат та ювілеїв 1224 року.

• У Чернігові почав княжити Михайло Всеволодович^[1].

• 350 років з часу (874 рік):
  • другого походу князя Аскольда до Константинополя: було укладено мирну русько-грецьку угоду без облоги столиці Візантійської імперії^[2][3]
• 200 років з часу (1024 рік):
  • жовтень — Листвинської битви між найманцями-варягами великого князя київського Ярослава Мудрого та чернігівсько-тмутороканською дружиною його брата князя Мстислава Володимировича Хороброго в якій переміг Мстислав та зберіг владу в Чернігівських землях^[4].
• 125 років з часу (1099 рік):
  • битви в урочищі Рожне Поле (поблизу нинішнього міста Золочева Львівської області) в ході міжусобної війни на Русі в 1097—1100 роках, коли об'єднана галицька дружина Володаря та Василька Ростиславичів здобула перемогу над військом київського князя Святополка Ізяславича, поклавши край претензіям Києва на галицькі землі^[5].
• 100 років з часу (1124 рік):
  • поділу Галичини між князями Васильковичами, з роду Василька Ростиславича, та Володаревичами.
• 75 років з часу (1149 рік):
  • захоплення Києва суздальським князем Юрієм Довгоруким^[6][7][8] у ході міжусобної війни на Русі 1146—1154 років^[9][10].
• 50 років з часу (1174 рік):
• зайняття київського престолу смоленським князем Романом Ростиславичем^[11], обіймав до 1176 року.
• 25 років з часу (1199 рік):

• об'єднання волинським князем Романом Мстиславовичем Великим Галицької і Волинської земель і утворення єдиного Галицько-Волинського князівства^[12].

• 325 років з часу (899 рік):
  • заснування поселення Лтава, відомого зараз як місто Полтава^[13][14]
• 50 років з часу (1174 рік):
  • 12 липня — першої письмової згадки про місто Полтава^[15], коли в Іпатіївському літописі було описано укріплення на ріці Лтаві^[16].

• 200 років з часу (1024 рік):
  • народження Анни Ярославни — королеви Франції (1051—1060 рр.); доньки князя Ярослава Мудрого і шведської принцеси Інгігерди, другої дружини французького короля Генріха I Капета. (пом.. 1079)^[17].
  • народження Ізясла́ва Яросла́вича — Великого князя київського (1054—1068, 1069—1073, 1077—1078)^[18]. Зять польського короля Мешка ІІ (з 1043)^[18]. (пом.. 1078).

• 175 років з часу (1049 рік):
  • смерті Феопемпта — Митрополита Київського і всієї Русі.
• 150 років з часу (1074 рік):

• • смерті Анастасії Ярославни — королеви Угорщини (1046—1061 рр.), дружини короля Андрія I; донька Ярослава Мудрого та Інгігерди. (нар.. 1023).
  • 3 травня — смерті Феодосія Печерського — ігумена Києво-Печерського монастиря, одного з основоположників чернецтва на Русі. (нар.. бл. 1009).
• 125 років з часу (1099 рік):
  • 12 червня — смерті Мстислава (Мстиславця) Святополковича — князя володимирського, ймовірно старшого сина Великого князя київського Святополка Ізяславича"^[19].
• 100 років з часу (1124 рік):
  • 28 лютого — смерті Василька Ростиславича^[20]) — теребовлянського князя, який разом з братами Рюриком та Володарем — один із засновників незалежного Галицького князівства. (нар.. бл. 1066).
  • 19 березня — смерті Волода́ра Ростиславича — князя звенигородського (1085—1224) та перемиського (1092—1224) з династії Рюриковичів.
• 25 років з часу (1199 рік):
  • смерті Володимира Ярославича — галицького князя, останнього з гілки роду — Ростиславичів галицьких. (нар.. бл. 1151).
  • смерті Ярослава Мстиславича (Красного) — князя переяславського (1187—1224), сина князя Мстислава Юрійовича і онука Юрія Долгорукого.
• 25 грудня — смерті Ілони Угорської — угорської принцеси з династії Арпадів, доньки короля Угорщини Гези II та київської княжни Єфросинії Мстиславівни. (нар.. бл. 1145).