丁

【丁】 — китайський ієрогліф. Один з 996 ієрогліфів, обов'язкових для вивчення в японській початковій школі.Часто використовується на письмі в японській мові.

1. четвертий; темний вогонь (в системі китайського календаря).
2. сильний, повний енергії.
3. муж, чоловік; працездатний; чоловік віком 20-59 років.
4. працівник, робітник.
5. кріпак, слуга; раб.
6. дістатися, досягнути.
7. (яп.) тьо

   1) скорочення ієрогліфа 町:

   1.1) містечко, квартал (в поштовій адресі).

   1.2) одиниця довжини (109,090909 м).

   2) парне число. Антонім 半.

   3) рахунковий суфікс для паперу, тофу, страв та напоїв

Ключ: 1 (一 + 1); Кількість рисок: 2.
Введення ієрогліфа методом цанзє: 一弓 (MN); Введення ієрогліфа чотирикутним методом: 1020₀. .

• 貯 訂 停 亭 頂

• (рос.) Резаненко В. Ф. Семантические элементы знаков иероглифической письменности. — Киев : УМК ВО при Минвузе УССР, 1989. — 355 с.
• (рос.) Фонетический словарь китайских иероглифов: китайское, вьетнамское, корейское и японское чтения. Свыше 3300 иероглифов / Составил С. Ф. Ким; Отв. ред. Л. Р. Концевич. — М.: Издательство «Наука», ГРВЛ, 1983. — 375 с.

• (кит.) Словник Кансі / Чжан Юйшу, Чень Тінгуй. — Пекін: Чжунхуа шуцзі, 1958. — С. 75. — ієрогліф 3
• (яп.) Великий китайсько-японський словник: в 13 т. / Морохасі Тесудзі. — Токіо: Тайсюкан, 1955-1960. — ієрогліф 2
• (кор.) Велике джерело ієрогліфів / Чан Самсік; вид. оновлене і виправлене). — Сеул: Самсон, 1989. — С. 135 — ієрогліф 1
• (кит.) Великий словник китайських ієрогліфів: в 3 т. / під ред. Комітету з видання Великого словника китайських ієрогліфів. — Ченду: Сичуань, 1986-1990. — Т. 1 — С. 2 — ієрогліф 5
• (англ.) База даних Уніхань для ієрогліфу «丁» з юнікодом U+4E01
• (кор.)　«丁» // Словник ієрогліфів NAVER　[1]