Ґроут Ребер

Ґроут Ребер
Ґроут Ребер
англ. Grote Reber
Народився	22 грудня 1911 ; Вітон, Іллінойс, США
Помер	20 грудня 2002 (90 років) ; Oused, Тасманія
Поховання	Bothwell Cemeteryd
Країна	США; Австралія
Діяльність	фізик, астроном, інженер, радіолюбитель
Галузь	радіоастрономія
Alma mater	Іллінойський технологічний інститут і Wheaton Warrenville South High Schoold
Знання мов	англійська
Заклад	Університет Тасманії
Членство	Американське астрономічне товариство і МАС
Конфесія	атеїзм
Нагороди	медаль Елліота Крессона (1963) лекція Генрі Норріса Рассела (1962) медаль Джексон-Гвілтd (1983) медаль Кетрін Брюс (1962) Національна зала слави винахідників США (2013) Лекція Карла Янського (1975)
	Медіафайли у Вікісховищі ;

Ґроут Ребер (англ. Grote Reber; 22 грудня 1911 — 20 грудня 2002) — американський радіоінженер, один з основоположників радіоастрономії.

Біографія

Ґроут Ребер народився у Вітоні, передмісті Чикаго. У 1933 він отримав у Арморовському технологічному інституті (нині Іллінойський технологічний інститут) фах радіоінженера.

Ґроут був радіоаматором (ex-W9GFZ) і працював на різних радіо-виробників у Чикаго з 1933 року по 1947-й. Інтерес до радіоастрономії виник у нього після знайомства в 1933 з роботами Карла Янського^[4] про радіовипромінювання неба. Він звернувся до «лабораторії Белла», де працював у той час Янський, але отримав відмову, тому що то були часи Великої Депресії, і вільних робочих місць не було.

Тоді Ребер вирішив побудувати власний радіотелескоп на задньому дворі свого будинку у Вітоні. Перший у світі радіотелескоп являв собою параболічне дзеркало з металу діаметром 9,5 метрів, що збирав сигнал на радіоприймач, який містився за 8 метрів над дзеркалом. Конструкція була встановлена на похилій стійці і не могла обертатися, проте її можна було спрямувати в будь-яку точку неба. За допомогою свого пристрою Ґроут Ребер склав першу карту неба Північної півкулі в радіодіапазоні^[5].

1948 року Ґроут Ребер почав працювати в Національному бюро стандартів. Ребер продовжив дослідження космічного радіовипромінювання, розпочаті Карлом Янським в 1932; до початку 1940-х років він був єдиним, хто вів радіоастрономічні спостереження. Підтвердив результати Янського про радіовипромінювання Чумацького Шляху, використовуючи коротші хвилі (1,8 м)^[7]. 1942 року опублікував першу радіокарту неба^[7]; в 1944 першим повідомив про відкриття радіовипромінювання Сонця, яке в 1942 спостерігали також Дж. С. Хей і Дж. Саутворт; в 1946—1948 вивчив і описав спалахи сонячного радіовипромінювання, знайшов, що їхня тривалість пропорційна довжині хвилі. У наступні роки брав участь в експедиціях радіоастрономічних на Гавайські острови і Тасманію.

З кінця 1950-х і до самої смерті 20 грудня 2002 Ребер жив на австралійському острові Тасманія, де продовжував астрономічні радіоспостереження.

Медаль Кетрін Брюс Тихоокеанського астрономічного товариства (1962).

Пам'ять

На його честь названо:

Астероїд 6886 Ґроут
Медаль Ґроута Ребера^[8]
Відкритий 20 січня 2008 музей радіообсерваторії Маунт Плезант^[9]

Виноски

↑ ^а ^б ^в Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
↑ Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
↑ NNDB — 2002.
↑ Dr. Jansky's Study of Static and a New Theory — Industry's Debt to X-… — Free Preview — The New York Times. Архів оригіналу за 21 жовтня 2012. Процитовано 19 листопада 2011.
↑ Алексей Левин. Слушая Вселенную. Архів оригіналу за 7 квітня 2012. Процитовано 19 листопада 2011.
↑ Reber G. Cosmic Static // Astrophys. J.. — November, 1944. — Т. 100. — С. 279—287.
↑ ^а ^б Рябов М. І., Мурніков Б. О., Кабанова Т. І. Словник термінів з радіоастрономії: словник для студентів фізичного факультету спеціальності «фізика та астрономія». — Одеса : Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017. — С. 3. — ISBN 978-617-689-206-9.
↑ Queen Victoria Museum and Art Gallery. Архів оригіналу за 16 квітня 2010. Процитовано 19 листопада 2011. [Архівовано 2010-04-16 у Wayback Machine.]
↑ Museum marks life of first radio astronomer [Архівовано 2 червня 2008 у Wayback Machine.], Australian Broadcasting Corporation, 18 січня 2008

Посилання

Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Ребер Гроут. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)
Некролог Американського Астрономічного товариства [Архівовано 25 серпня 2019 у Wayback Machine.]
Grote Reber, ex-W9GFZ [Архівовано 27 вересня 2011 у Wayback Machine.]
Музей Ґроута Ребера [Архівовано 7 жовтня 2011 у Wayback Machine.]

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q13136"_data-entity-id="Q2664168">[http://www.enciclopedia.cat/enciclop%C3%A8dies/gran-enciclop%C3%A8dia-catalana/EC-GEC-0054547.xml_Gran_Enciclopèdia_Catalana]<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:ca:Grup_Enciclopèdia|Grup_Enciclopèdia]],_1968.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q18696256]][[d:Track:Q2664168]]</div>-1] а ^б ^в Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q47461344_citetype_Q1239328_citetype_Q615699"_data-entity-id="Q1789619"><i_class="wef_low_priority_links">[[:hr:Dalibor_Brozović|Brozović&nbsp;D.]],_[[:hr:Tomislav_Ladan|Ladan&nbsp;T.]]</i>_[[:Хорватська_енциклопедія|Hrvatska_enciklopedija]]<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Лексикографічний_інститут_імені_Мирослава_Крлежі|LZMK]],_1999._—_9272&nbsp;с.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q1264934]][[d:Track:Q429032]][[d:Track:Q18446]][[d:Track:Q1789619]]</div>-2] Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q7094076_citetype_Q35127_citetype_Q36524_citetype_Q43229"_data-entity-id="Q1373513">NNDB<span_class="wef_low_priority_links">_—_2002.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q1373513]]</div>-3] NNDB — 2002.

[4] Dr. Jansky's Study of Static and a New Theory — Industry's Debt to X-… — Free Preview — The New York Times. Архів оригіналу за 21 жовтня 2012. Процитовано 19 листопада 2011.

[5] Алексей Левин. Слушая Вселенную. Архів оригіналу за 7 квітня 2012. Процитовано 19 листопада 2011.

[Reber-1944-6] Reber G. Cosmic Static // Astrophys. J.. — November, 1944. — Т. 100. — С. 279—287.

[Рябов-7] а ^б Рябов М. І., Мурніков Б. О., Кабанова Т. І. Словник термінів з радіоастрономії: словник для студентів фізичного факультету спеціальності «фізика та астрономія». — Одеса : Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017. — С. 3. — ISBN 978-617-689-206-9.

[8] Queen Victoria Museum and Art Gallery. Архів оригіналу за 16 квітня 2010. Процитовано 19 листопада 2011. [Архівовано 2010-04-16 у Wayback Machine.]

[9] Museum marks life of first radio astronomer [Архівовано 2 червня 2008 у Wayback Machine.], Australian Broadcasting Corporation, 18 січня 2008

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

Ґроут Ребер
англ. Grote Reber

Народився	22 грудня 1911^[1]^[2] Вітон, Іллінойс, США
Помер	20 грудня 2002^[1] (90 років) Ouse^d, Тасманія
Поховання	Bothwell Cemetery^d
Країна	США Австралія
Діяльність	фізик, астроном, інженер, радіолюбитель
Галузь	радіоастрономія
Alma mater	Іллінойський технологічний інститут і Wheaton Warrenville South High School^d
Знання мов	англійська
Заклад	Університет Тасманії
Членство	Американське астрономічне товариство^[3] і МАС
Конфесія	атеїзм
Нагороди	медаль Елліота Крессона (1963) лекція Генрі Норріса Рассела (1962) медаль Джексон-Гвілт^d (1983) медаль Кетрін Брюс (1962) Національна зала слави винахідників США (2013) Лекція Карла Янського (1975)
Медіафайли у Вікісховищі