Гладзор
| Село | |
|---|---|
Гладзор вірм. Գլաձոր | |
 | |
| Координати 39°46′42″ пн. ш. 45°20′52″ сх. д. / 39.77833° пн. ш. 45.34778° сх. д. | |
| Країна | |
| Марз | Вайоц-Дзор |
| Голова | Андранік Мартіросян |
| Дата заснування | 1830  |
| Площа | 46,73 км² |
| Висота центру | 1350 м |
| Водойма | Gladzord |
| Офіційна мова | вірменська |
| Населення | 2 256 (2009) |
| Національний склад | вірмени |
| Конфесійний склад | Вірменська апостольська церква |
| Часовий пояс | UTC+4 |
| GeoNames | 174904 |
| OSM | r17819127 ·R |
| Офіційний сайт | gladzorhamaynq |
  Гладзор Гладзор (Вірменія) | |
 | |
 Гладзор у Вікісховищі | |
| * вірменська мова | |
Гладзор (вірм. Գլաձոր) — село в марзі Вайоц-Дзор, на півдні Вірменії. Село розташоване між адміністративним центром марза Вайоц-Дзор — містом Єхегнадзор і селом Вернашен.
У 1987 р. був перепохований вірменський військовий і політичний діяч, ідеолог і публіцист Гарегін Нжде у дворі церкви Спітакавор с. Гладзор.
Гладзор був великим культурним центром середньовічної Вірменії.[1] Одним з найвідоміших монастирів Сюнікського регіону був монастир Танаат, побудований на дуже мальовничому гірському масиві. Цей монастирський комплекс досяг вершин свого розквіту в XIII—XIV століттях, коли на території монастиря діяв один з перших і найвідоміших вірменських університетів та бібліотеки — Гладзор. Університет був монастирською школою, де працювали найвідоміші вчені тієї епохи, і випускники якої займалися не тільки духовною діяльністю, але також наукою і створенням манускриптів. При університеті діяла також школа живопису, яка, базуючись на традиціях, зовсім своєрідно представила вірменську мініатюру.[2][3][4]
Джерела
Національна статистична служба Республіки Вірменія [Архівовано 16 листопада 2010 у Wayback Machine.](англ.)(вірм.)(рос.)
Примітки
- ↑ Історія вірменського народу. Архів оригіналу за 13 вересня 2010. Процитовано 14 липня 2010.
- ↑ Пам'ятки Вірменії. Архів оригіналу за 25 липня 2009. Процитовано 14 липня 2010.
- ↑ Пам'ятки Вайоц-Дзора — Монастир Нораванк. Архів оригіналу за 20 листопада 2008. Процитовано 14 липня 2010.
- ↑ MASS — Regeonal tourism: Vayots Dzor. Архів оригіналу за 27 лютого 2012. Процитовано 14 липня 2010.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).