YaChudo

Спітакавор

Переглядів: 0. Оновлено 26.10.2026.

Спітакавор
вірм. Սպիտակավոր
39°49′47.09″ пн. ш. 45°21′52.25″ сх. д. / 39.8297472° пн. ш. 45.3645139° сх. д.
КраїнаВірменія Вірменія
Містос. Вернашен
РайонВайоц-Дзор
КонфесіяВірменська апостольська церква
ЄпископствоСюнікська
Типмонастир і пам'ятка культури Редагувати інформацію у Вікіданих
МатеріалФельзит Редагувати інформацію у Вікіданих
Стильвірменська архітектура Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата заснуванняXIII століття
Статус діючий

Спітакавор. Карта розташування: Вірменія
Спітакавор
Спітакавор
Спітакавор (Вірменія)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Спітакаво́р (вірм. Սպիտակավոր), також Цахкава́нк (вірм. Ծաղկավանք) — вірменський монастир, розташований за 7 км на північ від села Вернашен, марз Вайоц-Дзор[1]. Місцевість роздроблена глибокими ущелинами, на вершині найближчої гори збереглася фортеця Прошаберд, або як її ще називають Болораберд.

Архітектура

Вигляд згори

Монастирський комплекс складається з церкви, притвору, дзвіниці та фортечних стін. Будинки комплексу побудовані з гладкотісаного білуватого фельзита. Літописних даних не збереглося. Судячи з написів на стінах, єдину церкву комплексу заснував князь Єачі (відомо, що помер в 1318 році), і будівництво закінчив його син — Амір Гасан.

Цікаві факти

  • У монастирі похований прах великого вірменського полководця Гарегіна Нжде. Кожне 17 червня, на честь його дня народження, вірмени з усіх кінців світу приїжджають і здійснюють паломництво від села Вернашен до Спітакавора.
  • Навесні на схилах гори розцвітає безліч квітів і церква, потопаючи у них, сама уподібнюється квітці, за що в народі Спітакавор отримав назву Цахкаванк, що буквально означає «Квітковий монастир».
  • За старих часів монастирі Спітакавор, Арказі і Танаде зв'язувалися між собою за допомогою знаків, що подавалися світлом вогню.

Примітки

  1. ↑ Спітакавор [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)

Див. також

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Спітакавор

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).