YaChudo

Ґаруда

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Ґаруда
Божество ввайшнавізм і індуїзм Редагувати інформацію у Вікіданих
Деванаґаріगरुड
Трансл. санскритуGaruḍa
Трансл. паліGaruḷa
БатькоКаш'япа Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиВінатаd Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати/сестриАруна Редагувати інформацію у Вікіданих
Персонаж творуРамаяна Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Ґару́да або Гаруда[1] (санскр. गरुड, Garuḍa IAST, палі: Garuḷa IAST — «орел») — велика схожа на птаха міфічна істота в індуїстській та буддистській міфології. Зокрема, в індуїзмі істота є другорядним божеством та ваханою (верховою твариною) Вішну. Їй присвячено кілька літературних творів, зокрема пурана — Ґаруда-Пурана і упанішада — Ґаруда-Упанішад, вона часто згадується у Махабхараті. В буддизмі Ґаруди вважаються розумними істотами, вони мають навіть свої міста і розвинуте суспільство. Назва істоти також використовується мовою гінді до сузір'я Орла, а шуліка королівський (Haliastur indus) вважається її сучасним втіленням[2]. В буддизмі Ваджраяни — ідам, один з символів просвітленого розуму.

Образ і функції

Ґаруда в індуїстській міфології — вахана (їздова істота) бога Вішну у вигляді птаха чи людино-птаха. В Магабхараті Ґаруда описується як молодший брат Аруни, візника бога сонця Сур'ї. Мати змій на ім'я Кадру обманом обернула свою сестру Вінату, матір птахів, у рабство. Віната народила від мудреця Каш'япи яйце, з якого через 500 років вилупився Ґаруда. Він з'явився на світ одразу дорослим і могутнім. Його крила сяяли так сильно, що боги спершу сприйняли його за бога вогню Аґні. Ґаруда поставив собі мету визволити матір. Цим пояснюється ворожнеча між птахами та зміями. Змії наги погодилися відпустити Вінату, якщо Ґаруда зможе принести їм напій безсмертя амріту. Ґаруда полетів на небо і викрав амріту. Кілька її крапель впали на гостру траву. Змії облизали її і їхні порізані язики лишилися назавжди роздвоєними. Індра кинув у Ґаруду свою зброю ваджру, але той був настільки могутній, що ваджра розбилася. Змії, випивши амріту, набули здатності омолоджуватися, скидаючи стару шкіру. Вішну приборкав Ґаруду клятвою, що той стане його ваханою та емблемою[3][4].

Як в індуїстській, так і в буддійській традиціях Ґаруда є володарем птахів[5].

У джайнізмі Ґаруда — якша або охоронець Шантінатха[6][7]. Джайнська іконографія показує Ґаруду як людську фігуру з крилами та нитковим колом[8].

Іконографія

У вигляді Ґаруди поєднані людські та пташині риси. В нього людське тіло, пташиний дзьоб, крила та кігті. Буває чотирируким; тоді дві руки побожно склажені, а в інших двох він може тримати парасольку й посудину з амрітою — напоєм безсмертя[3][4]. Тибетська іконографія зображує Ґаруду з людською верхньою частиною тулуба та руками людини, а решта тіла пташині. Голову Ґаруди часто прикрашає коштовність, яку він викрав у царя змій. Також іноді зображається з царем змій у дзьобі чи восьма зміями, оберненими навколо рук і ніг, як браслети, сережки і наголовні прикраси[4].

Культ Ґаруди

Зооморфні варіації зображень Ґаруди вельми поширені в південно-східній Азії. Воно популярні по всій Індії, Непалу, Шрі-Ланці, Бірмі, Таїланду. На Балі його анімалістичний образ набув великої популярності. Зображення Ґаруди використовують для захисту від змій, їхніх укусів і отруйних тварин взагалі. В Китаї Ґаруду ототожнюють з місцевим богом грому: він носить молоток і зубило, що символізують гуркіт грому та спалахи блискавки[4].

Тибетська традиція буддизму приписує Ґаруді здатність захищати від отрут і важких хвороб, які вважалися пов'язаними зі зміями. Також цей персонаж постає охоронцем скарбів[4].

Ґаруда як символ

Зв'язки Ґаруди з Вішну — індуїстським богом, який бореться з несправедливістю та знищує зло у своїх різноманітних аватарах, щоб зберегти дхарму, зробили його культовим символом обов'язку та влади короля, символом королівської влади чи дхарми. Його орлоподібна форма зображена або окремо, або з Вішну, що означає божественне схвалення могутності держави[9]. Його можна знайти на поверхнях багатьох монет раннього індуїстського королівства, або як одноголовий птах, або як триголовий птах, який спостерігає з усіх боків[10].

  • Ґаруда є національним символом і зображена на гербах Індонезії і Таїланду; як покровитель священної монгольської гори Богд-Хан-Уул присутня на гербі Улан-Батора. В азійській геральдиці найчастіше зображується з червоно-золотим оперенням; може бути повністю золотим або білим.
  • Калмицькі військові частини в Російської імперії наносили зображення Ґаруди на бойові знамена[11].
  • Ґаруда є символом підрозділів ВПС і авіакомпаній в декількох країнах.
  • «Ґаруда» — назва індонезійської авіакомпанії, що виконує внутрішні авіарейси в Індонезії.
  • Крішна несе зображення Ґаруди на своєму прапорі[12]

Галерея

  • Ґаруда як національний символ Індонезії
    Ґаруда як національний символ Індонезії
  • Ґаруда як національний символ Таїланда
    Ґаруда як національний символ Таїланда
  • Ґаруда (Хангарід) як символ Улан-Батора, Монголія
    Ґаруда (Хангарід) як символ Улан-Батора, Монголія
  • Ґаруда мурті в Західній Бенгалії, Індія
    Ґаруда мурті в Західній Бенгалії, Індія
  • Статуя короля Айрланггі (10-е століття) в образі Вішну верхом на Ґаруді, з храму Белахан, музей Тровулана, Східна Ява
    Статуя короля Айрланггі (10-е століття) в образі Вішну верхом на Ґаруді, з храму Белахан, музей Тровулана, Східна Ява
  • Скульптура Чамської культури (13-е століття), що зображає Ґаруду, який пожирає змію
    Скульптура Чамської культури (13-е століття), що зображає Ґаруду, який пожирає змію
  • Скульптура Чамської культури (12-е століття), що зображає Ґаруду як Атланта
    Скульптура Чамської культури (12-е століття), що зображає Ґаруду як Атланта
  • Барельєф 12-го століття в Ангкор-Ваті (Камбоджа), який зображає Вішну в бою верхи на Ґаруді
    Барельєф 12-го століття в Ангкор-Ваті (Камбоджа), який зображає Вішну в бою верхи на Ґаруді
  • Безкрила статуя Ґаруди або Карур в храмі Монастир Кофуку, Нара, Японія, 8-е століття
    Безкрила статуя Ґаруди або Карур в храмі Монастир Кофуку, Нара, Японія, 8-е століття
  • Тайська Ґаруда в муніципальному парку міста Хат'яй, південний Таїланд
    Тайська Ґаруда в муніципальному парку міста Хат'яй, південний Таїланд
  • Ґаруда на носі тайського корвета Раттанакосін, Королівський Військово-Морський Музей Таїланду, Самутпракан
    Ґаруда на носі тайського корвета Раттанакосін, Королівський Військово-Морський Музей Таїланду, Самутпракан
  • Червоний Ґаруда, частина зображення Акали, тиснення з золотом на тканині, XV ст
    Червоний Ґаруда, частина зображення Акали, тиснення з золотом на тканині, XV ст
  • Ґаруда
    Ґаруда

Див. також

Примітки

  1. ↑ Гаруда, Ґаруда // ВУЕ
  2. ↑ Russel, RV & Lal, H. 1916 The tribes and castes of the central provinces of India. Published Under the Orders of the Central Provinces Administration In Four Volumes Vol. I. Macmillan and Co., Limited St. Martin's Street, London. pp. 2231
  3. ↑ а б Garuda | Vedic deity, Mount of Vishnu, Eagle-man | Britannica. Encyclopedia Britannica (англ.). Архів оригіналу за 8 вересня 2025. Процитовано 26 листопада 2025.
  4. ↑ а б в г д Garuda: Terrifying Mythology or Inordinate Symbolism. termatree (англ.). Процитовано 26 листопада 2025.
  5. ↑ Garuda: Terrifying Mythology or Inordinate Symbolism. termatree (англ.). Процитовано 26 листопада 2025.
  6. ↑ Roshen Dalal (2010). Hinduism: An Alphabetical Guide. Penguin Books. с. 145. ISBN 978-0-14-341421-6.
  7. ↑ Helmuth von Glasenapp (1999). Jainism: An Indian Religion of Salvation. Motilal Banarsidass. с. 532. ISBN 978-81-208-1376-2. Архів оригіналу за 6 липня 2023. Процитовано 6 січня 2018.
  8. ↑ Studies in South Asian Culture. Universiteit van Amsterdam. Institute of South Asian Archaeology. с. 24.
  9. ↑ George M. Williams (2008). Handbook of Hindu Mythology. Oxford University Press. с. 138—139. ISBN 978-0-19-533261-2. Архів оригіналу за 6 липня 2023. Процитовано 6 січня 2018.
  10. ↑ K. D. Bajpai (Жовтень 2004). Indian Numismatic Studies. Abhinav Publications. с. 19—24, 84—85, 120—124, 148—149. ISBN 978-81-7017-035-8. Архів оригіналу за 6 липня 2023. Процитовано 7 січня 2018.
  11. ↑ (рос.)агентство «Бумбін орн». Калмицькі бойові знамена [Архівовано 2 листопада 2014 у Wayback Machine.][недоступне посилання]
  12. ↑ Krishna's Lineage: The Harivamsha of Vyasa's Mahabharata (англ.). Oxford University Press. 2 липня 2019. с. 338. ISBN 978-0-19-027920-2.

Посилання


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).