YaChudo

Яцек Магера

Переглядів: 0. Оновлено 23.10.2026.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Магера.
Футболіст
Яцек Магера
Особисті дані
Народження 1 січня 1977[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
  Ченстохова, Польська Народна Республіка[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть 10 квітня 2026[1][2] (49 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
  Вроцлав, Польща Редагувати інформацію у Вікіданих
Поховання Військовий цвинтар у Повонзках Редагувати інформацію у Вікіданих
Вага 78 кг Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство  Польща Редагувати інформацію у Вікіданих
Позиція півзахисник[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1994–1996 Польща «Ракув» 38 (8)
1997–2006 Польща «Легія» 176 (16)
2000–2001 →  Польща «Відзев» (Лодзь) 14 (1)
2006 →  Польща «Ракув»  ? (3)
2006 Польща «Краковія» 5 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1993 Польща Польща U-17  ? (?)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2006–2007 Польща Польща U-18 (помічник)
2006–2013 Польща «Легія» (помічник)
2014–2015 Польща «Легія ІІ»
2016 Польща «Заглемб'є»
2016–2017 Польща «Легія»
2018–2020 Польща Польща U-20
2020–2021 Польща Польща U-19
2021–2022 Польща «Легія»
2023–2024 Польща «Легія»
2025–2026 Польща Польща (помічник)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.
CMNS: Яцек Магера у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Яцек Магера (пол. Jacek Magiera; 1 січня 1977, Ченстохова — 10 квітня 2026[5]) — польський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Клубна кар'єра

Вихованець клубу «Ракув» з рідного міста Ченстохова. У першій команді дебютував у Екстракласі 18 березня 1995 року в матчі проти «Сталі» (Мелець). Грав у рідній команді до кінця 1996 року, провівши за цей час 38 матчів чемпіонату і забивши в них 8 голів.

З початку 1997 року став грати за столичну «Легію», де виступав протягом наступних 9 років, до кінця 2005 року (з шестимісячною перервою на оренду в «Відзев» (Лодзь) на другу частину сезону 1999/00.

Відразу після переходу з «Ракува» в «Легію», Магера досяг свого першого успіху. У 1997 році він виграв Кубок Польщі і став віце-чемпіоном країни. У наступному сезоні він став основним гравцем і виграв Суперкубок Польщі. Магера був основним гравцем центра поля, де йому довіряв тренер Стефан Бялас, який керував командою в сезоні 1998/99. Тільки після того, як Францішек Смуда обійняв посаду тренера варшавської команди, Магера втратив своє місце в стартовому складі і був відданий в оренду в «Відзев» (Лодзь), за який весною 2000 року зіграв 14 матчів у чемпіонаті.

Повернувшись в «Легію», Магера все ще не мав місця у старті. Зміна відбулася лише тоді, коли варшавський клуб очолив серб Драган Окука. Яцек повернувся до основи команди і допоміг своїй команді виграти Кубок ліги в сезоні 2001/02. Протягом наступних років він був важливим гравцем півзахисту команди.

Ситуація для Магери змінилася, коли тренером команди став Даріуш Вдовчик, який знову відправив півзахисника у запас, а після першої половини сезону 2005/06 року віддав Магеру в оренду в клуб третього дивізіону «Ракув»[6], рідну команду для Яцека. Проте, внаслідок виступів у столичній команді в осінній частині сезону Магера отримав титул чемпіонів Польщі, який команда здобула у 2006 році.

З початку сезону 2006/07 Магера став грати за «Краковію»[7], куди його запросив тодішній тренер команди з Кракова Стефан Бялас, який знав можливості футболіста. Втім після декількох ігор у сезоні 2006/07 Магера покинув клуб[8], а після осіннього туру сезону 2006/07 він вирішив закінчити свою футбольну кар'єру[9].

Виступи за збірну

Яцек Магера був капітаном юнацької збірної Польщі, яка на юнацькому чемпіонаті світу 1993 року в Японії посіла 4 місце.

Кар'єра тренера

20 грудня 2006 року Магера офіційно приєднався до тренерського штабу «Легії»[10], ставши одним з помічників тодішнього головного тренера Даріуша Вдовчика. Магера залишався на свої посаді і при наступних тренерах варшавців Яцека Зелінського, Стефана Баляса, Мацея Скоржи та Яна Урбана. 7 січня 2014 року Магера став тренером резервної команди «Легії»[11], яку очолював до 7 червня 2015 року.

1 січня 2016 року він став спортивним директором клубу «Мотор» (Люблін)[12], де працював до червня 2016 року.

16 травня 2016 року він підписав однорічний контракт з «Заглемб'є» (Сосновець) з можливістю його продовження, втім вже 22 вересня 2016 року він розірвав контракт за взаємною згодою[13], а через два дні він став новим головним тренером «Легії»[14]. У першому сезоні він керував командою в п'яти матчах Ліги чемпіонів, займаючи з клубом третє місце в групі після сенсаційної перемоги в останньому турі над португальським «Спортінгом», і вийшовши в плей-оф Ліги Європи[15]. 4 червня 2017 року він здобув свій перший трофей у тренерській кар'єрі, вигравши чемпіонат Польщі. Але вже 13 вересня 2017 року Магера був звільнений з посади головного тренера «Легії» через виліт спочатку третьому раунді кваліфікації Ліги чемпіонів від «Астани», а потім і в кваліфікації до групового етапу Ліги Європи проти молдовського «Шерифа»[16], залишившись без єврокубкової осені.

2018 року очолив молодіжну збірну Польщі U-20, якою керував на домашньому молодіжному чемпіонаті світу 2019 року[17]. На турнірі збірна вилетіла на стадії 1/8 фіналу. 20 червня 2020 року він очолив збірну до 19 років, яку тренував до 11 березня 2021 року[18].

22 березня 2021 року Магера очолив клуб Екстракляси «Шльонськ»[19], де працював до свого звільнення 8 березня 2022 року[20]. Оскільки його контракт із клубом усе ще діяв, «Шльонськ» повторно призначив його головним тренером через 13 місяців, 21 квітня 2023 року, замінивши Івана Джурджевича[21]. Після того як команда уникла вильоту наприкінці сезону, його контракт було продовжено ще на два роки[22]. Клуб значно успішніше розпочав сезон 2023/24, утримуючи перше місце в турнірній таблиці з середини вересня до зимової перерви та встановивши новий клубний рекорд — сім поспіль перемог в Екстраклясі[23]. 1 березня 2024 року Магера підписав нову угоду з клубом до середини 2026 року[24]. «Шльонськ» завершив сезон із однаковою кількістю очок із майбутнім чемпіоном «Ягеллонією», поступившись титулом за різницею м'ячів в особистих зустрічах[25]. Втім, наступний сезон почався з вильоту з третього кваліфікаційного раунду Ліги конференцій УЄФА, після чого «Шльонськ» більшу частину чемпіонату перебував у зоні вильоту. 12 листопада 2024 року, коли команда посідала останнє 18-те місце та мала лише одну перемогу після 14 матчів, Магеру було звільнено[26], а за кілька днів його контракт із клубом було розірвано[27]. Після завершення роботи в «Шльонську» він залишився з родиною у Вроцлаві.

У 2025 році, після відставки Міхала Пробежа з посади головного тренера національної збірної Польщі, Магера був кандидатом на цю посаду та вів переговори з Польським футбольним союзом[28]. 17 липня 2025 року, після призначення Яна Урбана головним тренером збірної Польщі, Яцек обійняв посаду асистента[29]. Він входив до тренерського штабу національної збірної Польщі під час відбіркового циклу до чемпіонату світу 2026 року, який поляки не пройшли, програвши у березні 2026 року у фінальній грі плей-оф Швеції 2:3. Магера обіймав цю посаду до своєї смерті у квітні 2026 року.

Титули і досягнення

Як гравця

«Легія»: 2001/02, 2005/06
«Легія»: 1996/97
«Легія»: 2001/02
«Легія»: 1997

Як тренера

«Легія»: 2016/17

Особисте життя і смерть

Мав ступінь магістра історії[30]. Диплом здобув в Академії імені Яна Длугоша в Ченстохові. Темою його магістерської роботи була «Історична та геральдична емблематика на прикладі футбольних клубів». Був одружений з Магдаленою, мав двох дітей: Малгожату (нар. 2012) та Яна (нар. 2014)[31]. Мав брата Марека, спортивного коментатора. Був практикуючим католиком[32]. В одному з інтерв'ю згадував, що після здобуття срібних медалей чемпіонату Польщі у 2024 році здійснив подячне паломництво до санктуарію на Ясній Гурі та до Меджугор'я[33].

10 квітня 2026 року під час бігового тренування він зазнав раптової зупинки серця, після чого йому проводили реанімацію. Згодом його доправили до Військового клінічного шпиталю у Вроцлаві, де він помер у віці 49 років[34][35][36]. Того ж дня Польський футбольний союз оголосив, що всі матчі центрального рівня в Польщі, які проходитимуть 10–13 квітня 2026 року, розпочнуться з хвилини мовчання[37].

Примітки

  1. ↑ а б в Nie żyje Jacek Magiera
  2. ↑ а б в Jacek Magiera, entraîneur adjoint de la Pologne et ancien joueur et coach du Legia Varsovie, est mort
  3. ↑ Transfermarkt — 2000.
  4. ↑ а б 90minut.pl — 2003.
  5. ↑ https://football24.ua/news/pomer-eks-trener-zbirnoyi-polshchi-lehendi-stalo-pohano-pid-chas-probizhky-936434 Помер тренер збірної Польщі — легенді стало погано під час пробіжки
  6. ↑ Jacek Magiera wraca do Rakowa (пол.). 90minut.pl. 1 березня 2006. Процитовано 23 вересня 2016.
  7. ↑ Jacek Magiera podpisał kontrakt z Cracovią (пол.). 90minut.pl. 19 липня 2006. Процитовано 23 вересня 2016.
  8. ↑ Jacek Magiera odchodzi z Cracovii (пол.). 90minut.pl. 11 вересня 2006. Процитовано 23 вересня 2016.
  9. ↑ Jacek Magiera kończy karierę (пол.). 90minut.pl. 19 грудня 2006. Процитовано 23 вересня 2016.
  10. ↑ Magiera oficjalnie w Legii. Legia.Net. 20 грудня 2006.
  11. ↑ Krystian Grzelak (7 січня 2014). Magiera trenerem Legii II, Dębek asystentem. legia.com. Процитовано 26 січня 2014.
  12. ↑ Magiera będzie pracował w Motorze Lublin. canalplus.pl.
  13. ↑ Magiera rozwiązał kontrakt z Zagłębiem Sosnowiec!. Polsat Sport. 22 вересня 2016. Процитовано 23 вересня 2016.
  14. ↑ Jacek Magiera trenerem Legii. 90minut.pl. 24 вересня 2016. Процитовано 24 вересня 2016.
  15. ↑ Legia - Sporting. Królewscy! W Lidze Europy!. Wirtualna Polska. 7 грудня 2016. Процитовано 21 травня 2017.
  16. ↑ Jacek Magiera i Michał Żewłakow zwolnieni z Legii Warszawa (пол.). onet.pl. 13 września 2017. Процитовано 13 września 2017.
  17. ↑ FIFA U-20 World Cup Poland 2019: List of players (PDF). FIFA. 15 травня 2019. Архів оригіналу (PDF) за 27 травня 2020. Процитовано 17 травня 2019.
  18. ↑ U-19: Jacek Magiera przestał być trenerem reprezentacji Polski. 90minut.pl (пол.). 11 березня 2021. Процитовано 25 квітня 2024.
  19. ↑ JACEK MAGIERA NOWYM TRENEREM ŚLĄSKA (пол.). 22 березня 2021. Процитовано 25 квітня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  20. ↑ Jacek Magiera odchodzi ze Śląska. 90minut.pl (пол.). 8 березня 2022. Процитовано 25 квітня 2024.
  21. ↑ Jacek Magiera wrócił do Śląska Wrocław. Ivan Djurdjević został zwolniony. gazetawroclawska.pl (пол.). 21 квітня 2023. Процитовано 25 квітня 2024.
  22. ↑ Jacek Magiera na dłużej w Śląsku. 90minut.pl (пол.). 5 червня 2023. Процитовано 25 квітня 2024.
  23. ↑ KLUBOWY REKORD ŚLĄSKA. ZNÓW ZOSTAŁ LIDEREM. eurosport.tvn24.pl (пол.). 30 вересня 2023. Процитовано 25 квітня 2024.
  24. ↑ Magiera na dłużej we Wrocławiu! Szkoleniowiec przedłużył kontrakt. sport.tvp.pl (пол.). 1 березня 2024. Процитовано 25 квітня 2024.
  25. ↑ Piłkarski cud się nie wydarzył. Śląsk Wrocław nie wywalczył mistrzostwa Polski. wroclaw.wyborcza.pl (пол.). 25 травня 2024. Процитовано 12 листопада 2024.
  26. ↑ Ptak, Jakub (12 листопада 2024). Jacek Magiera i David Balda zwolnieni ze Śląska Wrocław. Wielkie zmiany u wicemistrzów Polski. sport.tvp.pl (пол.). Процитовано 12 листопада 2024.
  27. ↑ Komunikat w sprawie rozwiązania kontraktu z Jackiem Magierą (пол.). Śląsk Wrocław. 16 листопада 2024. Процитовано 17 листопада 2024.
  28. ↑ Telewizja Polska S.A (24 червня 2025). Kto zostanie nowym selekcjonerem? Sprawdź listę kandydatów!. sport.tvp.pl. Процитовано 27 вересня 2025.
  29. ↑ Ustalono sztab szkoleniowy reprezentacji Polski. www.90minut.pl. Процитовано 17 липня 2025.
  30. ↑ Mirosław Drożdż (26 лютого 2005). Magister historii na boisku. Legia.Net. Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 3 липня 2011.
  31. ↑ Robert Błoński. A jak alkohol, Ż jak żona. Alfabet Jacka Magiery. przegladsportowy.pl. Процитовано 23 грудня 2016.
  32. ↑ Nie żyje trener Jacek Magiera. niedziela.pl. Процитовано 10 квітня 2026.
  33. ↑ Instytut Gość Media (10 квітня 2026). Nie żyje Jacek Magiera. Asystent selekcjonera reprezentacji Polski... Instytut Gość Media. Процитовано 10 квітня 2026.
  34. ↑ Mateusz Lipiński webmaster@prw.pl. Nie żyje Jacek Magiera. Znany trener zasłabł podczas biegania. Radio Wrocław. Процитовано 10 квітня 2026.
  35. ↑ Redakcja (10 квітня 2026). Jacek Magiera nie żyje. Kanał Sportowy. Процитовано 10 квітня 2026.
  36. ↑ Nie żyje Jacek Magiera. transfery.info (пол.). 10 квітня 2026. Процитовано 10 квітня 2026.
  37. ↑ Minuta ciszy dla Jacka Magiery – Federacja. PZPN – Łączy nas piłka. Процитовано 10 квітня 2026.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).