YaChudo

Яструб-крихітка

Переглядів: 0. Оновлено 10.11.2026.

?Яструб-крихітка

Охоронний статус

Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен:Ядерні (Eukaryota)
Царство:Тварини (Animalia)
Тип:Хордові (Chordata)
Інфратип:Хребетні (Vertebrata)
Клас:Птахи (Aves)
Ряд:Яструбоподібні (Accipitriformes)
Родина:Яструбові (Accipitridae)
Рід:Яструб (Accipiter)
Вид:Яструб-крихітка
Біноміальна назва
Accipiter superciliosus
(Linnaeus, 1766)

Підвиди
  • A. s. fontainieri - Bonaparte, 1853
  • A. s. superciliosus - (Linnaeus, 1766)
Синоніми
Falco superciliosus Linnaeus, 1766

Falco tinus Latham, 1790
Nisus tinus (Latham, 1790)
Hieraspiza tinus Kaup, 1847

Hieraspiza superciliosa (Linnaeus, 1766)
Посилання
Вікісховище:Accipiter superciliosus
Віківиди:Accipiter superciliosus
ITIS:175343
МСОП:22695565
NCBI:56255

Яструб-крихітка[2] (Accipiter superciliosus) — хижий птах роду яструбів родини яструбових ряду яструбоподібних. Мешкає в Центральній та Південній Америці.

Опис

Яструб-крихітка є одним із найменших хижих птахів світу. Довжина тіла птаха 24–27 см, розмах крил 38–48 см, вага від 75 до 120 г. Виду притаманний статевий диморфізм. Верхня частина тіла темно-сіра, голова сіра з темною смугою над очима, що нагадує брови, шия чорна. Горло і нижня частина тіла білі з темними смугами. Хвіст темний з трьома блідо-сірими смугами і білим кінцем. Дзьоб сірий, восковиця і ноги жовті. очі червоні. У самок верхня частина тіла має більш коричнюватий відтінок, нижня частина кремова, смуги коричнювато-сірі. Молоді птахи можуть бути двох морф. У молодих птахів коричневої морфи верхня частина тіла коричнева, голова сіра, кінець хвоста білий, з трьома сіро-коричневими смугами, нижня сторона кремово-біла зі світло-коричневими смугами, горло кремове. У молодих птахів червоної морфи верхня частина тіла рудувата з темними плямами на спині і крилах, нижня частина тіла руда. Птахи підвиду A. s. fontainieri темнішого відтінку і загалом трохи менші, з коротшим хвостом.

Поширення

Яструб-крихітка мешкає двома окремими популяціями. Перша популяція мешкає в Центральній Америці, від східного Нікарагуа через Коста-Рику, Панаму до західної Колумбії і західного Еквадору. Друга популяція мешкає на схід від Анд, від східної Колумбії через Венесуелу, Гаяну, Суринам і Французьку Гвіану на південь через Еквадор, східне Перу, Болівію і Бразилію до Парагваю і північно-східної Аргентини (провінція Місьйонес).

Яструб-крихітка мешкає у вологих тропічних рівнинних і гірських лісах на висоті від 0 до 1800 м над рівнем моря.

Таксономія

Виділяють два підвиди: A. s. superciliosus (популяція. яка мешкає на схід від Анд) і A. s. fontainieri (центральноамериканська популяція).

Яструб-крихітка генетично близький до венесуельського яструба. Однак генетичні і фізіологічні відмінності цього виду досить значні. Деякі дослідники виділити його в окремий монотиповий рід Hieraspiza[3].

Раціон

Яструб-крихітка здебільшого полює на невеликих птахів, зокрема на колібрі.

Розмноження

Сезон розмноження яструба-крихітки залежить від регіону. Так, у Колумбії він може тривати з лютого по червень, тоді як в південній частині ареалу з жовтня по січень. У кладці 1–3 біло-блакитних яйця з коричневими цяточками. Інкубаційний період невідомий.

Збереження

Це численний і поширений птах. МСОП вважає цей вид таким, що не потребує особливих заходів зі збереження.

Примітки

  1. ↑ BirdLife International (2012). Accipiter superciliosus. Архів оригіналу за 13 грудня 2014. Процитовано 26 листопада 2013.
  2. ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. ↑ Olson, Storrs L. (2006). Reflections on the systematics of Accipiter and the genus for Falco superciliosus Linnaeus (PDF). Bulletin of the British Ornithologists' Club. 126 (1): 69—70. Архів оригіналу (PDF) за 29 жовтня 2013. [Архівовано 2013-10-29 у Wayback Machine.] For further information on the procoracoid foramen in the birds of prey, see also Olson (1987) "Variation in the procoracoid foramen in the Accipitridae" Riv. Ital. Orn. 57(3-4):161-164.[1] "The typical and presumably primitive condition in the Accipitridae is to have the procoracoid process with a distinct foramen for the supracoracoideus nerve piercing the bone."

Джерела

  • J.L.P. Vieillot: Nouveau dictionnaire d’histoire naturelle, appliquée aux arts, à l’agriculture, à l’économie rurale et domestique, à la médecine etc.. Wyd. Nouv. éd. presqu’ entièrement refondue et considérablement angmentée. T. 10. Paris: Chez Deterville, 1817, ss. 1–591.  [] Помилка: {{Lang}}: немає тексту (довідка)
  • Ferguson-Lees, James; Christie, David A. (1999), Raptors of the World, London: Christopher Helm, ISBN 0-7136-8026-1
  • Hilty, Steven L. (2003), Birds of Venezuela, London: Christopher Helm, ISBN 0-7136-6418-5
  • de la Peña, Martín; Rumboll, Maurice (1998), Birds of Southern South America and Antarctica, London: HarperCollins, ISBN 0-00-220077-5
  • Stiles, Gary; Skutch, Alexander (1989), A Guide to the Birds of Costa Rica, Ithaca, NY: Comstock Publishing Associates, ISBN 0-8014-2287-6

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).